26 лютого 2024 рокуСправа № 215/7605/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук Світлана Василівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради (50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23, кож ЄДРПОУ 03192359) про зобов'язання вчинити певні дії
17 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про:
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради при отриманні заяви від 13.11.23р. вх.1309 створювати штучні перешкоди для внесення даних ОСОБА_1 до списку про Прибутковий набір на третьому етапі під час війни відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради 14.03.2023р. №290 Про внесення змін до Порядку надання в період дії воєнного стану в Україні прибуткових наборів мешканцям м. Кривого Рогу на безоплатній основі прийнятого рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради 25.01.2023р. №83 та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов'язати виконати вимоги ст. 48 Конституції України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою від 24 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради (місцезнаходження за адресою: вул. Ухтомського, 23, м. Кривий Ріг, 50083, код ЄДРПОУ 03192359) на підставі ст. 6, 7 КАС України - залишено без руху.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року позивач подав до суду заяву про поновлення провадження у справі недоліків та звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що дохід позивача за попередній рік менше рівня прожиткового рівня.
Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір".
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. Скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас позивач не надав суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Долучені до матеріалів справи позивач долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за лютий 2022 року по грудень 2022 року на загальну суму доходу 28716,00 грн.
Розмір судового збору за подання до суду цього (1211,20) позову не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік з урахуванням таких відомостей (1435,80 грн).
В свою чергу позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн та інших належним чином завірених документів на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене, суд зробив висновок, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 24 січня 2024 року.
Враховуючи, що провадження у справі на даний час не відкрито, суд вважає, що позовна ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради підлягає поверненню позивачеві, з підстав невиконання ним вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради (місцезнаходження за адресою: вул. Ухтомського, 23, м. Кривий Ріг, 50083, код ЄДРПОУ 03192359) на підставі ст. 6, 7 КАС України - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук