05 лютого 2024 рокуСправа №160/9501/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро заяву представника позивача про роз'яснення судового рішення по справі №160/9501/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Представник позивача звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У вказаній заяві позивач просить: роз'яснити резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 160/9501/23 в частині того, з якого моменту Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплату до пенсії передбаченої постановою Кабінету Міністрів «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 грн., а саме: починаючи з місяця припинення такої доплати чи з моменту набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 160/9501/23.
Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 р. №713, оформлену листом № 18223-12632/Г-01/8-0400/23 від 24.04.2023.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000,00 грн., починаючи з місяця припинення такої доплати, з урахуванням проведених платежів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023р. по справі №160/9501/23, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) , про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови згідно листа № 18223-12632/Г-01/8-0400/23 від 24.04.2023 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 № 713.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії передбачену постановою Кабінету Міністрів “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 грн. з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення не оскаржувалось та, відповідно до ст.295 КАС України набрало законної сили 24.08.2023р.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії передбачену постановою Кабінету Міністрів “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 грн. з урахуванням раніше виплачених сум.
Заявник просить суд роз'яснити власне не сам текст рішення, а можливість вчинення відповідачем певних дій направлених на виконання вказаного рішення, тобто фактично просить роз'яснити, як відповідачу виконувати судове рішення, що не є роз'ясненням його змісту. Подана позивачем заява про роз'яснення судового рішення не вказує на те, що рішення суду або певні його частини викликають труднощі в розумінні, а фактично містить обґрунтування не згоди позивача із виконанням рішення суду відповідачем.
При цьому, суд акцентує увагу, що в прохальній частині заяви позивача про роз'яснення судового рішення, не зазначено, що саме останній просить суд роз'яснити у вказаному рішенні.
Зі змісту мотивувальної та резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року по справі №160/9501/23, судом встановлено, що суть тексту судового рішення ясна та не двозначна, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 КАС України "Зміст рішення" та містить усі необхідні складові та реквізити.
Суд наголошує, що згідно приписів статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, суд звертає увагу, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Зважаючи, що позивачем не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз'яснення відповідачу порядку виконання рішення суду, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення по справі №160/9501/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення по справі №160/9501/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Турлакова