Справа №295/13419/23
Категорія 38
2/295/752/24
06.02.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що мonobank - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки мonobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках мonobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. За змістом позову, 12.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та отримала кредит у розмірі 20 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим за ОСОБА_1 станом на 08.08.2023 року рахується заборгованість на загальну суму 29 013,70 грн., яка складається з: 29 013,70 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 23.10.2023 року справу прийнято до розгляду та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до позову було додане клопотання про розгляд справи у відсутність представника банку.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає частково, просить зарахувати сплачені кошти в якості відсотків в рахунок погашення тіла кредиту.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 12 травня 2020 року. Зміст анкети містить підтвердження, що ця анкета-заява разом Умовами та Правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, умови якого відповідач зобов'язується виконувати. Крім цього, згідно з анкетою, відповідач підтвердила, що ознайомилася з умовами договору, отримала примірники вказаних документів у мобільному додатку (а.с. 11).
ОСОБА_1 в анкеті-заяві засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для засвідчення дій відповідача у мобільному додатку.
Згідно з доданим банком до позовної заяви розрахунком розмір заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом станом на 08.08.2023 року становить 29 013,70 грн., яка складається з: 29 013,70 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) (а.с. 6-10).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».
З матеріалів справи слідує, що в анкеті-заяві від 12 травня 2020 року ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно з умовами договору. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2 % на місяць. Натомість у даній заяві, підписаній сторонами, строки здійснення періодичних платежів не визначені, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її розміру (а.с. 11).
У свою чергу аналіз наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості не підтверджує нарахування банком відсоткової ставки 3,2% на місяць на кредит, оскільки у розрахунку наведені інші процентні ставки, нижчі, у т.ч. за порушення грошового зобов'язання. При цьому судом звернуто увагу, що АТ «Універсал Банк» в окремих випадках стягувало з відповідача відсотки, які до того не нараховувались на поточну заборгованість. Дана обставина підтверджується наведеними у колонках «Сплачено відсотків» та «Нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом» сумами.
З прохальної частини позову слідує, що вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред'явив.
З огляду на викладене, суд вважає неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, які не нараховувались безпосередньо позивачем як відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом, а також зарахування цих коштів на погашення тіла кредиту. Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту (29 013,70 грн.) підлягає зменшенню за рахунок протиправно списаних банком відсотків до 9 215,89 грн. (судом відмінусовувались всі сплачені ОСОБА_1 згідно з розрахунком в якості відсотків кошти, у випадку коли такі відсотки АТ «Універсал Банк» не нараховувало: 601,55 грн., 623,71 грн., 609,52 грн., 619,91 грн., 626,86 грн., 657,81 грн., 357,68 грн., 408,67 грн., 425,13 грн., 357,01 грн., 689,41 грн., 711,88 грн., 776,80 грн., 861,49 грн., 888,46 грн.).
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20 (провадження № 61-2498св22), та відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню судом першої інстанції при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 325,39 грн. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись 6, 16, 207, 526, 530, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2-5, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 12.05.2020 року в сумі 19 797 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 81 коп. станом на 08.08.2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в сумі 1 831,46 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ: 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя