28.02.24
22-ц/812/401/24
Справа номер 475/649/22 Головуючий суду першої інстанції - Єгорова Н. І.
Провадження номер 22-ц/812/401/24 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.
28 лютого 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів - Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Ковальським Є. В.,
за участі:
прокурора - Цвікілевич Н. В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області на ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2024 року, постановлену о 08 год 54 хв під головуванням судді Єгорової Н. І. у приміщенні суду у смт. Доманівці Миколаївської області, за позовом заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Доманівської селищної ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року заступник керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , який обґрунтовував наступним.
Під час моніторингу судових рішень, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, було встановлено, що з Доманівської селищної ради на підставі рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, від 17 червня 2021 року, від 02 липня 2021 року (справи № 400/1440/21, № 400/1441/21, № 400/1442/21) на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, який у підсумку складає 80 982,06 грн. Вказаних осіб поновлено на їх посадах.
Таким чином є доведений факт звільнення цих осіб з порушенням вимог трудового законодавства, що призвело до виплати їм середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яке допущено з вини Доманівського селищного голови ОСОБА_1 , який видав 10 лютого 2021 року незаконні розпорядження № 47-к, № 48-к, № 49-к про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з посад.
Доманівська селищна рада здійснила перерахунок стягнутих судовими рішеннями коштів на розрахункові рахунки вказаних осіб.
Оскільки звільнення працівників відбулося із порушенням трудового законодавства та призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів, то у винної особи - ОСОБА_1 виник обов'язок відшкодувати завдану такими звільненнями шкоду.
Станом на 07 червня 2022 року кошти Доманівській селищній раді ОСОБА_1 не відшкодовані.
У даному випадку у зв'язку із нездійсненням захисту інтересів держави прокурор звернувся до суду в інтересах Доманівської селищної ради як органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
З метою наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у порядку ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Вознесенською окружною прокуратурою Миколаївської області 31 травня 2022 року та 06 липня 2022 року до Доманівської селищної ради направлялися запити для отримання інформації щодо вжиття заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства про звільненні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до отриманої інформації від Доманівської селищної ради від 07 червня 2022 року та 13 липня 2022 року заходи пред'явлення позову не вживалися, оскільки відповідно до рішень Миколаївського окружного адміністративного суду за результатами розгляду позовних заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у резолютивній частині рішень не було зобов'язано селищну раду вжити заходи щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства при звільненні вказаних осіб.
На думку Прокурора, відсутність позовної роботи з боку Доманівської селищної ради свідчить про нездатність ефективного захисту законних інтересів територіальної громади і місцевого бюджету.
На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Вознесенською окружною прокуратурою на адресу Доманівської селищної ради направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах закону.
Враховуючи наведене, прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Доманівської селищної ради Миколаївської області 80 982, 06 грн шкоди, спричиненої в результаті незаконного звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що прокурором при зверненні до суду з позовом не дотриманий порядок, передбачений ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру». На думку суду, прокурор не надав можливості Доманівській селищній раді в розумні строки відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, вчинення дій для виправлення ситуації, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із ухвалою суду, заступник керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, прокурор вказував, що суд першої інстанції не перевірив доводи прокурора, спрямовані на захист інтересів держави, у зв'язку із чим ухвалив передчасне судове рішення про залишення позову без розгляду.
Апелянт зазначав, що починаючи з листопада 2021 року Доманівська селищна рада Миколаївської області була фактично повідомлена прокурором про наявні порушення інтересів територіальної громади та необхідність вжиття заходів до їх усунення, що свідчить про обізнаність позивача про наявність спірних правовідносин.
Крім того, Доманівська селищна рада не підтримувала заявлених прокурором в інтересах громади позовних вимог і навпаки подала до суду заяву від 21 червня 2023 року, підписану секретарем селищної ради, про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної внаслідок порушення трудового законодавства. Зазначене вказує, що Доманівська селищна рада Миколаївської області фактично відмовилась від захисту інтересів територіальної громади у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та від 02 липня 2021 року, залишеними без змін постановами П'ятого апеляційного адміністративного суду, визнано протиправними та скасовано розпорядження Доманівської селищної ради Миколаївської області про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , поновлено їх на посадах, стягнуто з Доманівської селищної ради Миколаївської області на їх користь загалом 80 982,06 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.
З відповіді Доманівської селищної ради Миколаївської області від 11 листопада 2021 року №1367 на запит Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області від 10 листопада 2021 року вбачається, що селищна рада була обізнана про наявність вказаних рішень суду. З метою виплати заробітної плати вона подала документи до Доманівського відділення державного казначейства.
03 червня 2022 року Управління державної казначейської служби України у Доманівському районі Миколаївської області повідомило Вознесенську окружну прокуратуру Миколаївської області про те, що рішення суду щодо виплати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заробітної плати за час вимушеного прогулу було виконано у листопаді 2021 року. Вказане підтверджено платіжними дорученнями.
У відповідях Доманівської селищної ради Миколаївської області від 07 червня 2022 року № 04/404 та від 13 липня 2022 року № 04/484, які надавалися на запити Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, вказано, що Доманівською селищною радою Миколаївської області не вживались заходи щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства при звільненні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зокрема, шляхом звернення до суду із позовом. У резолютивній частині рішень Миколаївського окружного адміністративного суду за результатами розгляду позовних заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не було покладено на селищну раду зобов'язань вжиття заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства при звільненні вищевказаних працівників.
28 вересня 2022 року Вознесенська окружна прокуратура Миколаївської області повідомила Доманівську селищну раду Миколаївської області про виготовлену позовну заяву в інтересах держави в особі Доманівської селищної ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, спричиненої в результаті незаконного звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на суму 80 982,06 грн.
Позовна заява заступником керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області складена та підписана електронним підписом 27 вересня 2022 року та скерована до суду 28 вересня 2022 року за № 53/2-5243 вих-22. Судом вона отримана 30 вересня 2022 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
21 червня 2023 року Доманівська селищна рада Миколаївської області подала до суду заяву, підписану секретарем селищної ради, де зазначала, що не зверталася до прокуратури щодо порушення питання про стягнення із селищного голови шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства. На її думку, підстави для стягнення з ОСОБА_1 такої шкоди відсутні.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У частині другій статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з частиною четвертою статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентує, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Виходячи зі змісту наведених вище норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов'язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Звертаючись до суду із позовом у справі, яка переглядається, прокурор в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави вказав, що органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах є Доманівська селищна рада Миколаївської області, однак, вона, маючи відповідні повноваження, не звертається до суду для захисту порушених інтересів держави, що є підставою для пред'явлення позову прокурором.
Судом встановлено, що Вознесенська окружна прокуратура Миколаївської області з листопада 2021 року неодноразово зверталася до Доманівської селищної ради Миколаївської області із запитами для з'ясування інформації про вчинення селищною радою заходів щодо виконання судових рішень та стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення трудового законодавства. Із відповідей на запити видно, що заходи, пов'язані із відшкодуванням шкоди державі, не вживалися.
Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про недотримання прокурором норм ЦПК України та Закону України «Про прокуратуру», необхідних для подання позову щодо захисту інтересів держави у цій справі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для залишення позовної заяви прокурора без розгляду у зв'язку із недоведеністю ним представництва інтересів органу місцевого самоврядування у даному спорі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області задовольнити.
Ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2024 року скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Серебрякова
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.