465/965/24
3/465/956/24
Іменем України
27.02.2024 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.155-1 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 17.01.2024 року о 12 год. 45 хв., будучи фізичною особою-підприємцем, не провів розрахункові операції через РРО, не видав розрахунковий документ при проведенні розрахункової операції, чим порушив п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність частиною 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання 27.02.2024 року не з'явився, хоча й належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення такого шляхом скерування судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600248692674, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Належність повідомлення ОСОБА_1 шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду на адресу: АДРЕСА_1 , свідчить зазначення такої самим правопорушником, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить особистий підпис ОСОБА_1 .
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих правил (пункт 94 правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.155-1 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, виходячи з такого.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 155-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 155-1 КУпАП доведена:
- протоколом №62 серії ГУ ЛВ №009710 від 17.01.2024 року, в якому ОСОБА_1 зазначив, що дане порушення буде усунено;
- актом (довідкою) фактичної перевірки від 17.01.2024 року.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 ст. 155-1 КУпАП, яка доведена повністю, а тому стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 155-1 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.40-1,248,249,251,283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя Марків Ю.С.