Справа № 712/2514/24
Провадження № 1-кс/712/1208/24
27 лютого 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, маючого вищу освіту, офіційно не одруженого, працюючого менеджером з надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Спецмедтранс», маючого на утримані неповнолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слів маючого інвалідність III-групи, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій, не являється, раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України, терміном 2 місяці без визначенням розміру застави.
Клопотання мотивується тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250310000683 від 25.02.2024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 25 лютого 2024 року, знаходячись в приміщенні своєї квартири, котра належить йому на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у невстановлений слідством час, у ході розмови, яка переросла у конфлікт, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс не менше двох ударів обома руками по тулубу та по голові ОСОБА_9 .
В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: важкої закритої черепно мозкової травми, лінійного перелому лобної кістки, геморагічного забою лобних часток головного мозку з епідуральними нашаруваннями, закриту травму грудної клітки, ускладнену лівобічним післятравматичним пневмотораксом, медіастельну і підшкірну емфізему, забій легень, травматичний ментальний перелом нижньої щелепи справа, які відповідно до наказу МОЗ № 6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 можуть відноситись до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого ОСОБА_9 25.02.2024 о 20 годині 48 хвилин було доставлено до приймального відділення КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради».
По даному факту СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 25.02.2024 відкрите кримінальне провадження №12024250310000683, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
25.02.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
26.02.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується: даними електронного рапорту ЄО № 10255 від 25.02.2024; даними електронного рапорту ЄО № 10262 від 25.02.2024; даними письмового рапорту поліцейського УПП в Черкаській області від 26.02.2024; даними протоколу обшуку від 26.02.2024за адресою: АДРЕСА_1 ; даними протоколу огляду місця події від 26.02.2024 за адресою: АДРЕСА_2 ;даними протоколу затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2024; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 25.02.2024; даними консультаційного висновку спеціаліста на ім'я ОСОБА_9 від 25.02.2024; даними протоколу освідування особи ОСОБА_6 від 26.02.2024; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 26.02.2024; даними протоколу допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 26.02.2024 та стенограми як додатку до протоколу; протоколом огляду відеозапису з бодікамери працівника УПП в Черкаській області від 26.02.2024.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме високий ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_6 може перешкоджати проведенню досудового розслідуванняу кримінальному провадженні іншим чином, у тому числі шляхом спотворення чи знищення речових доказів.
Враховуючи, що підозрюваний, вчинив тяжкий злочини, який посягає на життя та здоров'я особи за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також те, що в кримінальному провадженні проведені не всі необхідні слідчі (розшукові) дії є підставою вважати, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування.
З огляду на зазначене та з урахуванням практики ЄСПЛ, в нашому випадку обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 підтверджується зібраними за такий короткий час доказами в кримінальному провадженні, що перераховані вище. Таким чином, на даний час ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який посягає на життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк довосьми років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також беручи до уваги, те, що останній проживає у квартирі, що є місцем вчинення злочину, тому подальше його перебування за вище вказаною адресою є не можливим;
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи те, що місцем проживання підозрюваного є квартира в під'їзді, де був скоєний злочин, таким чином перебуваючи на волі останній матиме можливість знищити чи спотворити речові докази, враховуючи також той факт, що наразі усі необхідні слідчі дії не проведені у даному кримінальному провадженні і може виникнути необхідність у повторному огляді квартири підозрюваного, де можуть міститись сліди вчинення ним кримінального правопорушення.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ключовим свідком є малолітній ОСОБА_7 , який є сином підозрюваного і тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на нього незаконно впливати та узгодити показання або їх змінити з метою не притягнення його до кримінальної відповідальності. Окрім цього, потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_11 є добрими товаришами підозрюваного і тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснювати на них чи на їх близьких вплив з метою зміни наданих ними показів в даному кримінальному провадженні з метою не притягнення його кримінальної відповідальності.
Окрім того, ОСОБА_6 , має погашену в установленому порядку судимість, варто зазначити, що він вже був засудженим Соснівським районним судом в 2012 році за ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК Українидо 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Вказане свідчить про обізнаність підозрюваного у способах та методах проведення досудового розслідування, а тому наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - ОСОБА_6 , вчинив злочин, який спричинив тяжкі тілесні ушкодження, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння та після нанесення тяжких тілесних ушкоджень не надав потерпілому першу домедичну допомогу та виштовхав останнього оголеного з власної квартири. В подальшому по приїзду працівників поліції останній не виконував законну вимогу працівників поліції, не реагував на попередження, поводив себе агресивно та зухвало.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, необхідно врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його особу, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, враховуючи існуючу можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, зазначивши, що на утриманні ОСОБА_6 знаходиться неповнолітній син, який проживає з ним, мати якого знаходиться за межами міста Черкаси. ОСОБА_6 офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, має подяки. Також ОСОБА_6 має на утриманні батьків похилого віку.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника та просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нею обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 у кримінальному правопорушенні.
Відповідно до частини 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З клопотання вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є такими, що виправдовують його застосування.
Наразі досудове розслідування знаходиться на початковій стадії тому підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який посягає на життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_11 є добрими товаришами підозрюваного і тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснювати на них чи на їх близьких вплив з метою зміни наданих ними показів в даному кримінальному провадженні з метою не притягнення його кримінальної відповідальності.
Окрім того, ОСОБА_6 , має погашену в установленому порядку судимість, варто зазначити, що він вже був засудженим Соснівським районним судом в 2012 році за ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Вказане свідчить про обізнаність підозрюваного у способах та методах проведення досудового розслідування, а тому наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - ОСОБА_6 , вчинив злочин, який спричинив тяжкі тілесні ушкодження, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння та після нанесення тяжких тілесних ушкоджень не надав потерпілому першу домедичну допомогу та виштовхав останнього оголеного з власної квартири.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, необхідно врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його особу, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, враховуючи існуючу можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05 від 11 липня 2006 року одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Як з'ясовано в судовому засіданні ОСОБА_6 являється інвалідом 3 групи загального захворювання по опорно-рухового апарату, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має подяки.
ОСОБА_6 з червня 2022 року по жовтень 2023 року на добровольчій основі виконував обов'язки добровольця територіальної оборони ДФТГ № 1 Черкаської громади загону № 5. Відповідно до наданої характеристики начальника штабу загону № 5 ДФТГ № 1 Черкаської територіальної громади, ОСОБА_6 характеризується позитивно.
ОСОБА_6 на утриманні має неповнолітнього сина, який проживає разо з ним, мати дитини знаходиться за межами міста Черкаси, також на утриманні ОСОБА_6 перебувають батьки похилого віку.
За таких обставин, та аналізу зібраних досудовим розслідуванням матеріалів клопотання та кримінального провадження, суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 - 195, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_12 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - залишити без задоволення.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 квітня 2024 року, включно.
Строк цілодобового домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 27 лютого 2024 року.
На час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;
2) заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, щоденно на час дії запобіжного заходу;
3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останньої в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Зобов'язати Черкаське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області негайно доставити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити з-під варти.
Контроль за виконанням підозрюваним запобіжного заходу покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.
Копію ухвали направити начальнику Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області для організації її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1