Іменем України
06 лютого 2024 року м. Кропивницький
справа № 389/1481/23
провадження № 22-ц/4809/297/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Головань А.М., Письменний О.А.,
за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2023 року (суддя О.В. Савельєва),-
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на протязі два місяці після чинності судового рішення.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Звернувшись до нотаріуса, з метою оформлення спадщини позивачу стало відомо, що ним пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини.
Вказує, що строк ним було пропущено з поважних причин, оскільки на території країни були введені карантинні обмеження, внаслідок яких зупинився рух громадського транспорту, обмежувалося пересування громадян та вводилися інші обмеження, що унеможливлювало його звернення до нотаріуса.
Крім того на території країни з 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє і на теперішній час, що також викликало складнощі в зверненні ОСОБА_1 до нотаріуса.
Короткий зміст рішення суду
Заочним рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд врахував обставини справи та норми права, що регулюють спірні правовідносини, беручи до уваги, що спадщина після смерті ОСОБА_3 на час розгляду справи прийнята ОСОБА_2 , ненадання позивачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про об'єктивність, непереборність, істотні труднощі для прийняття спадщини в передбачений законом строк.
В зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому відмовив в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивачем подана апеляційна скарга, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вважає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними за наступного.
З 24.02.2022 року і до червня 2022 року був найскладніший період, адже з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України практично всі припинили свою діяльність в тому графіку та режимі який передбачався до повномасштабного вторгнення, в тому числі і нотаріальні контори.
Позивач та інші чоловіки самоорганізувалися для створення територіальної оборони, евакуації родин, підготовки до оборони, волонтерської діяльності. Постійні сповіщення про ракетну небезпеку, тривоги, необхідність перебування в укриттях створювали перешкоди у вирішенні буденних питань, зокрема, стосовно оформлення спадкових прав, звернення до нотаріуса, адже була ймовірна загроза загинути. Так, саме в даний період були відомості і про те, що реєстри на певний час припинили свою роботу, вся територія країни і Кіровоградської області, в тому числі, була перекрита блокпостами.
Апелянт вважає, що вказані обставини є ключовими в пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини, проте не були враховані судом під час ухвалення оскаржуваного рішення.
Посилається на важкий психологічний стан викликаний карантинними обмеженнями та початком повномасштабного вторгнення.
Саме ці обставини на думку ОСОБА_1 завадили йому вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в зв'язку з чим вважає, що наявні всі підстави для задоволення його позовних вимог.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду від 11 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
20 грудня 2023 року апеляційним судом закінчено підготовчі дії; справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції на 06 лютого 2024 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
У встановленому процесуальним законом порядку сторін повідомлено про дату, час та місце призначеного на 06 лютого 2024 року засідання апеляційного суду у даній справі (а.с. 120,127-128).
Позиція учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представник позивача, адвокат Жеребенко О.В. в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягала на її задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, поштове повідомлення направлене ОСОБА_2 повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.120-121), що у відповідності п.4 ч.8 ст.128ЦПК України вважається належним повідомленням сторони.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступного.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Його батьками є ОСОБА_3 , матір'ю ОСОБА_4 (а.с.11).
Батькові позивача на праві приватної власності належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №324971648 від 07.03.2023 (а.с.10).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , про що Знам'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) складено актовий запис №828 (а.с.12).
Листом №151/02-14 від 21.04.2023 приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Томаз В.І., роз'яснено позивачу, що заяву про прийняття спадщини у встановлений ст.1270 ЦК України строк до нотаріальної контори він не подав, на час відкриття спадщини, разом зі спадкодавцем постійно не проживав, а тому він вважається спадкоємцем, який спадщину не прийняв. Крім того, запропоновано звернутися до суду з питанням продовження строку для прийняття спадщини (а.с.9).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №73168739 від 12.07.2023, наданої приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Томаз В.І, заповіти від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні (а.с.28).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73168763 від 12.07.2023, наданої приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Томаз В.І., виходить, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа №58/2021 у приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Томаз В.І. (а.с.27).
Із копії спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини, у визначений законодавством строк до нотаріальної контори звернувся брат померлого ОСОБА_2 (а.с.30).
Згідно довідки виконавчого комітету Знам'янської міської ради №01-19/3089/7 від 06.12.2021 з померлим ОСОБА_3 з 10.10.2015 та по день його смерті була зареєстрована племінниця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.35).
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Спірні правовідносини виникли за наслідком пропущення позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду часу від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Матеріалами справи встановлено, що строк подачи заяви про прийняття спадщини тривав до 19 травня 2022 року включно, а звернення позивача відбулось 21 квітня 2023 року, тобто пропущено понад 11 місяців визначеного законом строку.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Позивач вказує, що встановлений законодавством строк для прийняття спадщини він пропустив у зв'язку з карантинними обмеженнями та введенням на території країни воєнного стану, що перешкоджали йому звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
З урахуванням обставин справи, з якими сторона пов'язує поважність пропуску передбаченого законом строку, особливості подачі заяви нотаріусу, зокрема, надсилання поштою то колегія суддів, беручи до уваги час відкриття спадщини (карантині заходи вже були значно послаблені), період до початку збройної агресії, а також відсутність обґрунтування чим вказане завадило подати заяву та створило неможливість для реалізації права, погоджується із висновком місцевого суду, що вказана підстава не є поважною у розумінні статті 1272 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 148/2003/20 (провадження № 61-404св22) зазначено, що позивач посилався на такі причини пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини: хвороба; постійне проживання за кордоном у Федеративній Республіці Німеччині; наявність встановлених жорстких карантинних обмежень, в результаті чого установи та організації у цій країні не працювали. Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Під час шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, позивач перебував на лікарняному 30 календарних днів та 10 календарних днів. Тож суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не був позбавлений можливості в інший час протягом зазначеного шестимісячного строку надіслати поштою до нотаріальної контори заяву (повідомлення, телеграму) про прийняття спадщини чи подати відповідну заяву або надіслати її консулу. Доказів того, що позивач за станом здоров'я фізично не міг цього зробити до суду не надано.
У постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 153/3/16-ц (провадження № 61-6815св18) Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не можуть бути визнані поважними, оскільки вони не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення цих дій. Позивач не зазначив, що перешкоджало йому подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв'язку.
У постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 (провадження № 61-562св23) Верховний Суд виснував, що в екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому зазначити про прийняття спадщини, що узгоджується з пунктом 2.1 глави 10 Порядку № 296/5. Відтак законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.
З вищезазначеного вбачається, що позивач не був позбавлений можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини через засоби поштового чи електронного зв'язку.
Посилаючись на пандемію COVID-19 як на поважність пропуску строку для прийняття спадщини, позивач не надав суду будь яких довідок, виписок з лікарні з яких можливо було б встановити, що він хворів на COVID-19, перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі чи знаходився на самоізоляції у зв'язку з хворобою в період з 19.11.2021 до 19.05.2022.
При цьому, позивачем не надано суду жодних доказів щодо свого стану здоров'я, проходження ним реабілітації чи то інших медичних маніпуляцій у зазначений вище період.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини не є поважними, оскільки не були пов'язані із об'єктивними та істотними труднощами для позивачів вчинити дії щодо прийняття спадщини після смерті батька, а тому заявлені ним позовні вимоги, як необґрунтовані та недоведені, не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що визначені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, подану у даній справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2023 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 21 лютого 2024 року.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді А.М. Головань
О.А. Письменний