Справа № 727/11126/23
Провадження № 2/727/16/24
(повне)
21 лютого 2024 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Чернівці, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
16.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на свою користь як правонаступника первісних кредиторів заборгованість за кредитним договором №562479004 від 03.03.2021 року у загальному її розмірі 19 791, 04 грн. (6495 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 13 296 грн. - заборгованість по відсоткам), а також заборгованість за кредитним договором №2674409408/624852 від 29.01.2021 року - в загальному розмірі 13 562, 50 грн.( 3500 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 10062,50 грн. - заборгованість по відсоткам) та судові витрати, пов'язані із розглядом справи, оскільки ОСОБА_1 добровільно свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконує.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 жовтня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
13.12.2023 року представник відповідачки - адвокат Палікиржа Л.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не має права вимагати від ОСОБА_2 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 03.03.2021 року між останньою та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки договір факторингу №628/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018 р., а додаткова угода до нього 31.12.2020 р., тобто, на момент відступлення вимоги за вказаним кредитним договором ще не виникло зобов?язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 . Крім того, позивачем до позовної заяви долучена лише копія витягу з Додаткової угоди N° 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу N° 28/1118-01 від 28.11.2018 року, яка належним чином не завірена, а також не містить даних про відступлення права вимоги за Кредитним договором N° 562479004 від 03.03.2021 р., також у матеріалах справи відсутній повний Реєстр боржників, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги відносно саме відповідачки та відомостей щодо суми такої заборгованості.
Таким чином, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 як боржника у зобов?язанні не набуло, таке право не може бути передане цим товариством на підставі договору факторингу N° 20102022 від 20.10.2022 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Крім того, представник відповідачки у відзиві на позов вказала, що позивачем не надано правильного розрахунку заборгованості останньої, оскільки згідно умов кредитного договору №562479004 від 03.03.2021 року кредит в сумі 6495 грн. був їй наданий строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою - 1,7 % в день, а згідно із договором №2674409408/624852 від 29.01.2021 року кредит у розмірі 3500 грн. наданий на строк 25 днів із сплатою 2,5% від суми кредиту за кожний день користування цими коштами, а тому, виходячи з зазначеного, заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становить по договору №562479004 від 03.03.2021 року - 6500 грн. ( тіло кредиту) та 3312,45 грн. ( проценти), а по договору №2674409408/624852 від 29.01.2021 року - 3500 грн. (тіло кредиту) та 2187,50 грн. (проценти).
У клопотанні, поданому ним до суду 12.01.2024 року, представник позивача просив відкласти судове засідання, призначене на вказану дату, для надання йому можливості подати відповідь на відзив на позов, оскільки до цього часу він його ще не отримав.
21.02.2024 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позов, в якому по суті наданих адвокатом відповідачки заперечень проти задоволення позовних вимог зазначив, що вважає їх неспроможними, оскільки відповідно до п.п. 1.3 Договору факторингу від 28.11.2018 року 3 28/1118-01, викладеному у новій редакції згідно додаткової угоди до нього № 26 від 31.12.2020 року, визначено, що право вимоги - це права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до Реєстру боржників № 137 від 08.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 562479004.
Оже, позивач має право грошової вимоги за кредитним договором від 03.03.2021 року, оскільки20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20102022 , у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 (витяг з Реєстру прав вимоги додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19791.04 грн.
Щодо нарахування процентів поза межами строків, на які з відповідачкою були укладені кредитні договори, представник позивача вказав, що вони нараховувалися відповідачці поза межами кредитування згідно із ч.1 т.1048 ЦК України та погодженими сторонами умов кредитних договорів, зокрема п.4.3 Договору від 29.01.2021 року, відповідно до якого якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору проценти, передбачені цим Договором, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення Договору, тобто не за сам факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» , а саме: за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
Оскільки ухвалу про відкриття провадження представник відповідачки отримала 30.12.2023 року (а.с.56), а також доказів щодо дати ознайомлення відповідача з відзивом на позов суду не надано, підстави вважати відзив на позов та відповідь на відзив на позов такими, що подані з порушенням визначених ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.10.2023 року строків у суду відсутні.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіславши письмову заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка та її представник у судове засідання також не з'явилися. Адвокат Палікиржа Л.В, подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідачки, просила суд у задоволенні позову повністю відмовити.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено у відсутність її учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту, пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у зобов'язанні належним чином.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)(ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 03.03.2021 року, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №562479004 , відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в сумі 6 500 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі ( а.с.9).
Згідно з п. 1.2. цього Договору кредит надається Позичальнику строком на 30 днів від дати отримання Кредиту (далі - Дисконтний період).
Відповідно до п.1.4. за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.4.1.виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.4.2.за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
1.4.3.У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.
З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Відповідно до п.1.7 Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.7.1.зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п.4.2. Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п.1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов'язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання.
Відповідно до п.4.3 Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як вбачається із вищевказаного Договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджується розділом 10 Договору "Реквізити сторін" .
Отже, Договір був вчинений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Крім того, як вбачається з відзиву на позов, сам факт укладення нею договору №562479004 від 03.03.2021 року та виконання за ним кредитором своїх обов'язків , а саме надання їй грошових коштів в сумі 6500 грн., а також їх неповернення кредитору до теперішнього часу відповідачкою не заперечувались, доказів на спростування таких обставин нею суду не надано, а тому суд вважає їх доведеними.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 не виконувалися умови договору №562479004 від 03.03.2021 року , у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість по кредиту, яка станом на дату хвалення рішення по справі становить загальну суму 19791,04 грн., з яких: 6495 грн - заборгованість по основному боргу, 13 296,04 грн - заборгованість за відсотками, що вбачається із відповідного розрахунку, який міститься у матеріалах справи.
При цьому суд не приймає заперечення відповідачки щодо розміру та періоду нарахування їй процентів за користування кредитними коштами, оскільки встановлено, що позивачка не повернула кредит у визначений в п.1.2 строк, а отже, її строк користування кредитом (строк дії Договору продовжився на умовах, визначених пунктами 1.7.1, 1.7.2 договору.
Відтак, заборгованість ОСОБА_3 по процентам розрахована правильно.
Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як встановлено судом, 28.11.2018 року, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст цього Договору у новій редакції .
Так, відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписання Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників №137 від 08.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 562479004.
20.10.2022 року, між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19791,04 грн., з яких:
- 6495,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу;
- 13296,04 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010, ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними.
На спростування доводів представника відповідачки про те, що наявна у справі копія Додаткової угоди N° 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу N° 28/1118-01 від 28.11.2018 року належним чином не завірена слід вказати наступне.
Частиною 6 статті 95 ЦПК України встановлено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Проте ні відповідачка, ні її представник, заперечуючи проти наданих позивачем доказів, клопотань про витребування їх оригіналів суду не заявляла
Враховуючи викладене, оскільки позивач отримав право вимоги до відповідачки за договором факторингу, суд вважає заперечення відповідачки щодо його відсутності у "Фінансової компанії "Європейська агенція з повернення боргів" неспроможними.
Також судом встановлено, що 29.01.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №2674409408/624852, відповідно до умов якого сума наданого відповідачці кредиту становить 3 500 грн., строк кредитування 25 днів, тобто до 22.02.2021 року. (а.с.23).
Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 912, 5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу, тип процентної ставки фіксована (а.с.23).
Відповідно до п.4.3 вказаного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до договору факторингу № 21012022 від 21.01.2022 ТОВ «Кредитна установа « Європейська кредитна група» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Кредитна установа « Європейська кредитна група» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників ( а.с.26).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21012022 від 21.01.2022 року ТОВ «Кредитна установа « Європейська кредитна група» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за фінансовим кредитом №2674409408/624852 від 29.01.2021 року відносно боржниці ОСОБА_1 у загальному розмірі 13 562,50 грн., з яких: 3500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10062.50 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.30).
Отримання відповідачкою коштів за договором №2674409408/624852 від 29.01.2021 не спростовано, а, навпаки, підтверджується нею, виходячи з наданого суду відзиву на позов. Також відповідачкою не надано доказів повернення отриманих нею у кредит коштів кредитору.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідачка неналежно виконує свої зобов'язання за укладеними договорами й, відповідно, не надала суду доказів на спростування вказаного, а також не запречувала проти отримання нею у кредит грошових коштів, приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню .
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає також стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684 грн. 00 коп.
Інші судові витрати, які просить у позові стягнути на свою користь позивач, як то за витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцем знаходження, забезпечення доказів, у їх загальному розмірі 1342 грн. документально не підтверджені, а тому стягненню не підлягають.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014), яке розташоване в м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, заборгованість за кредитним договором №562479004 в розмірі 19 791, 04 грн. та за кредитним договором №2674409408/624852 в розмірі 13 562, 50 грн., а всього - 33 353, 54 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014), яке розташоване в м. Київ, вул.Симона Петлюри, 30 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
У задоволенні вимог позову про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних із розглядом справи: витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцем знаходження, забезпечення доказів в розмірі 1342 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 26.02.2024 року.
Суддя Бойко М.Є.