26 лютого 2024 р. № 400/15199/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаМиколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33,м. Миколаїв,54006,
провизнання протиправним та скасування п.2 наказу від 20.11.2023 року № 885,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, Миколаївського обласного ТЦК та СП), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.11.2023 року №885.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пунктом спірного наказу до нього безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення, а також з оскаржуваного наказу не можливо встановити, які саме посадові обов'язки ним не виконані, не конкретизовано, в чому саме полягає порушення ним Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не конкретизовано, в чому полягає систематичність невиконання службових обов'язків. Також позивач вважає, що під час проведення службового розслідування відповідачем були допущені суттєві порушення, які впливають на законність оскаржуваного наказу.
Ухвалою від 22.1.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що оскаржуваний наказ є правомірним, оскільки був прийнятий у повній відповідності з Дисциплінарним статутом. Так, службове розслідування було проведено на підставі наказу від 20.10.2023 №226 про призначення службового розслідування, який в свою чергу прийнято за фактом вчинення правопорушення з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, що повністю відповідає Порядку№608. Під час службового розслідування було встановлено порушення позивачем Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та встановлено його вину. Відповідно до п. 2 наказу начальника Миколаївського обласного ТЦК та СП від 20.11.2023 №885 начальника Баштанського районного ТЦК та СП підполковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність. При цьому, під час обрання виду дисциплінарного стягнення було враховано наявність у позивача не скасованих дисциплінарних стягнень у вигляді доган (4 накази) та суворої догани.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.04.2023 року № 759 підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Баштанського районного ТЦК та СП.
20.10.2023 начальником Миколаївського обласного ТЦК та СП прийнято наказ №226 про призначення службового розслідування, яким призначено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли незадовільному виконанню особовим складом Баштанського районного ТЦК та СП та його підпорядкованих відділів завдань за призначенням протягом серпня - вересня 2023 року, а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушень викладених в пунктах 2, 3, 8, 9 Акту від 20.10.2023 №М/304ДСК.
Наказом від 30.10.2023 №231 продовжено строк проведення службового розслідування призначеного наказом від 20.10.2023 №226 до 09.11.2023.
Наказом від 09.11.2023 №241 продовжено строк проведення службового розслідування призначеного наказом від 20.10.2023 №226 до 14.11.2023.
Відповідно до п. 2 наказу начальника Миколаївського обласного ТЦК та СП від 20.11.2023 №885 начальника Баштанського районного ТЦК та СП підполковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Не погодившись із п. 2 вищезазначеного наказу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України, Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 з 5:30 год. 24.02.2022 року введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації, який в подальшому продовжено і діє по теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232).
Частиною 1 ст. 1 Закону № 2232 визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно ст. 2 Закону №2232, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 24 Закону № 2232 передбачено, що початком проходження військової служби вважається, зокрема, день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Цим Статутом визначено, що усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
При цьому, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України “Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24.03.1999 року № 548-XIV (далі - Статут), надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.
Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Так, відповідно до ст. 3 Статуту ЗСУ військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Статтею 5 Статуту ЗСУ визначено, що внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба, відповідно до ст.ст. 6, 7 Статуту ЗСУ, здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту ЗСУ зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Відповідно до ст.ст. 11, 16 Статуту ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Положенням ст. 26 Статуту ЗСУ передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України” дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст.ст. 28, 29, 30 Статуту ЗСУ єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За положенням ст. 48 Дисциплінарного статут, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 року за № 1503/31371 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).
Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;
надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Розділу III Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
На підставі пунктів 1 - 4 розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (п. 2 розділу VI Порядку).
Зі змісту акта службового розслідування № М/340 від 14.11.2023 вбачається, що за результатами службового розслідування відповідач дійшов висновку про порушення позивачем військової дисципліни. Такими діями позивачем порушено статті 9, 11, 16, 37, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України , у зв'язку з чим запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача.
Пунктом 2 наказу начальника Миколаївського обласного ТЦК та СП від 20.11.2023 №885 начальника Баштанського районного ТЦК та СП підполковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Позивач займає посаду начальника Баштанського районного ТЦК та СП.
Відповідно до п. 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення), завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Пунктом 7 Положення передбачено, що з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п. 14 Положення керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за, в тому числі:
Військовий облік призовників військовозобов'язаних та резервістів;
мобілізаційну готовність територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
своєчасне та повне виконання завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до положень ст. 59 Статуту ЗСУ начальник Баштанського районного ТЦК та СП підполковник ОСОБА_1 зобов'язаний:
планувати роботу, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці;
об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;
встановлювати у районному ТЦК та СП та його підпорядкованих відділах такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
Під час службового розслідування щодо позивача встановлено: неналежне ставлення до покладених на нього службових обов'язків: відсутності керівної ролі начальника районного ТЦК та Сп щодо діяльності підпорядкованих відділів за організацією їх роботи щодо виклику, оповіщння, прибуття та проходження військово - лікарської комісії військовозобов'язаними та резервістами; незнання та злісне невиконання алгоритму дій, визначних інструкцією № 604 щодо своєчасності та об'єктивності надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення; відсутність розуміння ролі та відповідальності за стан справ в підпорядкованих відділах; відсутність деталізації та визначення відповідальності, зобов'язан та прав у функціональних обов'язках всього особового складу районного ТЦК та СП, підпорядкованих відділів; низький рівень організації взаємодії з органами місцевого самоврядування, підрозділами Національної поліції України, центрами зайнятості та керівниками підприємств, установ та організацій усіх форм власності; відсутність своєчасних доповідей щодо виконання заходів мобілізації на території району за підпорядкованістю про невиконання планових завдань Миколаївському обласному ТЦК та СП щодо поставки військовозобов'язаних до військово-організаційних структур Збройних Сил України та інших військових формувань.
На підтвердження факту неналежного виконання позивачем службових обов'язків в матеріалах справи наявні акт службового розслідування; акт перевірки виконання завдань за призначенням Баштанським районним ТЦК та СП від 20.10.2023 №М/304ДСК, яким встановлено, що стан щодо виконання Баштанським районним ТЦК та СП заходів проведення мобілізації оцінюється як «незадовільний»; пояснення позивача, пояснення начальника Баштанської районної військової адміністрації ОСОБА_2 пояснення начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу Баштанського районного ТЦК та Сп майора Табакіна.
Суд зазначає, що з огляду на матеріали службового розслідування, передумовою для його призначення був акт перевірки виконання завдань за призначенням Баштанським районним ТЦК та СП від 20.10.2023 №М/304ДСК, яким встановлено, що стан щодо виконання Баштанським районним ТЦК та СП заходів проведення мобілізації в період з серпня - вересня 2023 року оцінюється як «незадовільний». В подальшому під час службового розслідування було встановлено причини, що призвели до такого стану, а саме неналежне ставлення позивачем до покладених на нього службових обов'язків. Суд наголошує, що позивач є начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого Положенням № НОМЕР_1 покладено обов'язки, зокрема військовий облік призовників військовозобов'язаних та резервістів; мобілізаційну готовність територіального центру комплектування та соціальної підтримки; своєчасне та повне виконання завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Тобто, відповідальність за стан виконання Баштанським районним ТЦК та СП заходів проведення мобілізації лежить на позивачеві, при цьому позивач, як керівник відповідає не лише за себе, а і за своїх підлеглих. В ході розгляду справи суд проаналізувавши матеріали службового розслідування доходить висновку, що під час службового розслідування було встановлено порушення позивачем Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України і вина його під час службового розслідування була повністю доведеною.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що у наказі про призначення службового розслідування не зазначено суті порушення, порушення строків проведення службового розслідування та інші порушення порядку проведення службового розслідування, оскільки зазначене не відповідає дійсності і спростоване наявними в матеріалах справи документами, такими як наказ по призначення службового розслідування, в Якому чітко зазначено «призначено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли незадовільному виконанню особовим складом Баштанського районного ТЦК та СП та його підпорядкованих відділів завдань за призначенням протягом серпня - вересня 2023 року, а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушень викладених в пунктах 2, 3, 8, 9 Акту від 20.10.2023 №М/304ДСК», наказами про продовження строку службового розслідування тощо. Тобто, посилання позивача на формальні неточності чи відсутність конкретизації не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, більш того зазначені послання позивача не спростовують доведеності його вини у вчинені дисциплінарного проступку.
Щодо обрання відповідачем виду стягнення «попередження про неповну службову відповідність», то воно передбачене п. ґ ст. 8 Дисциплінарного статуту, також відповідачем під час обрання виду стягнення враховано накази від 04.08.2023 №12/ДСК-М - догана; від 11.10.2023 №709 - догана; від 06.11.2023 №14/ДСК-М - догана; наказу від 16.11.2023 - сувора догана; від 20.11.2023 №883 - догана, що відповідає статті 86 Дисциплінарного статуту відповідно до змісту якої під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Також, відповідно до приписів Дисциплінарного статуту ЗСУ підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2018 у справі №807/1325/16, правовідносини у якій подібні до спірних правовідносин у цій справі, сформував правову позицію, яка полягає у тому, що Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Це узгоджується з Рекомендаціями №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, де передбачено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2020 у справі №805/4255/16-а, від 10.04.2019 у справі №813/3020/16, від 28.02.2020 у справі №620/1355/19, від 18.02.2021 у справі №1.380.2019.000616, від 22.10.2021 у справі №460/2869/18.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу було дотримано встановлену процедуру, враховано характер та обставини вчинення правопорушення, отже відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
У задоволенні позову необхідно відмовити.
Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач відповідно до
Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33,м. Миколаїв,54006 08299180) про визнання протиправним та скасування п.2 наказу від 20.11.2023 року № 885, відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов