про залишення позовної заяви без розгляду
23 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/9540/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Пішта І.І.,
за участю:
позивач - не з'явилася,
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача - Карунік С.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Запорізької, Херсонської, Донецької областей, за період з 01.01.2023 р. по 31.01.2023 р.;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року№ 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Запорізької, Херсонської, Донецької областей, за період з 01.01.2023 р. по 31.01.2023 р..
Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року суд постановив витребувати від ОСОБА_1 докази прийняття спадщини за померлою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Вказана ухвала отримана представником позивача - 19.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
02 лютого 2024 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів, згідно якого на виконання вимог ухвали від 19.01.2024 надає заяву про прийняття спадщини за законом.
У підготовче засідання позивач та її представник не з'явилися, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у їх відсутності.
Представник відповідача у підготовчому засіданні наголосив на тому, що заява про прийняття спадщини за законом є лише наміром прийняти спадщину та не може слугувати доказом прийняття такої, тому у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про витребування доказів просить залишити позовну заяву без розгляду.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд вказує наступне.
Згідно заяви від 02.09.2023 про прийняття спадщини за законом, поданої позивачем як доказ прийняття спадщини за померлою дочкою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , приймає спадщину, що залишилася після смерті її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 та додатково повідомляє, що спадкоємцем першої черги за законом до майна померлої відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України є син спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спосіб, у який особи, що бажають прийняти спадщину, можуть реалізувати своє право, буде залежати від місця їх постійного проживання. Так, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї.
У тому разі, якщо спадкоємець на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, він має подати до нотаріальної контори відповідну заяву про її прийняття.
Із заяви від 02.09.2023 вбачається що, позивач не проживала постійно із спадкодавцем ОСОБА_2 , а тому звернулася із заявою про прийняття спадщини.
Так, особи, які виявили бажання прийняти спадщину після спливу строку встановленого для її прийняття, матимуть на це право, якщо отримають письмову згоду всіх спадкоємців, які прийняли спадщину.
Крім того, додатковий строк, достатній для прийняття спадщини, може бути визначений в судовому порядку, за умови, якщо спадкоємець не прийняв спадщину вчасно з поважних причин.
Суд вказує на те, що вказана заява не є доказом ні фактичного, ні юридичного прийняття спадщини, а лише вказує на те, що спадкоємець, в даному випадку позивач, має бажання прийняти спадщину за законом. При цьому, в даному випадку належним доказом прийняття спадщини є свідоцтво про прийняття спадщини, яке у випадку наявності декількох спадкоємців видається на ім'я кожного із них.
Таким чином суд констатує, що подана позивача заява від 02.09.2023 про прийняття спадщини не є доказом прийняття спадщини за померлою дочкою ОСОБА_2 , а тому ухвала суду від 19 січня 2024 року про витребування доказів позивачем не виконана.
Неподання позивачем визначених судом в його ухвалі від 19 січня 2024 року доказів унеможливлює встановлення судом права позивача на звернення до суду з даним позовом.
Згідно із ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Таким чином, враховуючи те, що позивач без поважних причин не надала витребувані судом докази, необхідні для справедливого, неупередженого вирішення судом спору, що перешкоджає подальшому розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду, відповідно до п.9 ч.1 ст.240 КАС України.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 27.02.2024 року.