м. Вінниця
26 лютого 2024 р. Справа № 120/16228/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2023 №0106622-2414-0202.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №120/17571/21-а, судом встановлено, що об'єкт нерухомості включає в себе житловий будинок площею 71,5 кв.м. та торговельний комплекс площею 987,0 кв.м., з яких позивачеві належить лише 35,75 кв.м. будинку та 493,5 кв.м. комплексу. Відтак, судом першої інстанції вірно вказано, що відповідачем безпідставно включено до бази оподаткування об'єкт - житловий будинок в розмірі 35,75 кв.м, оскільки такий не підлягає оподаткуванню, адже не перевищує 500 м2.
Разом з тим, за умови встановлених судом обставин у справі №0240/2903/18-а, № 120/4581/21-а та №120/17571/21-а податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2023 №0106622-2414-0202, яким нараховано позивачеві податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у розмірі 38300,63 грн. Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 27.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.
14.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вказав, що за наявності у власності платника податку об?єкта (об?єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об?єкт житлової нерухомості (його частку) (пп. 266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
При цьому, п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України вказано, що база оподаткування об?єкта/об?єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об?єкт нерухомого майна заявнику належить житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1058,5 м2.
Відповідно до вищезазначеного, платнику було сформовано та вручено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2023 №0106622-2414-0202 на суму 38300,63 грн.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до сертифікату відповідності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №ВН000848 від 23.12.2010, було засвідчено закінчення будівництва об'єкту: Житловий будинок з вбудованим магазином, загальною площею 1058,5 кв.м., в т. ч. по торгівельному комплексі - 987,0 кв.м., по житловому будинку 71,5 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м., кількістю працівників 10 людей, по АДРЕСА_1 .
17.02.2011 рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради №13 "Про оформлення права власності і видачу свідоцтва на об'єкти нерухомого майна, що належить юридичним і фізичним особам", вирішено - "Оформити право приватної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на об'єкт нерухомого майна: в цілому житловий будинок з вбудованим магазином", що підтверджується, Свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1 від 21.02.2011 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132728969 від 31.07.2018.
Як встановлено судом у справах №0240/2903/18-а, № 120/4581/21-а та №120/17571/21-а за позовами ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно свідоцтва на право власності серія НОМЕР_1 від 21.02.2011, технічного паспорту та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132728969 від 31.07.2018, за позивачем зареєстровані складові частини житлової та нежитлової нерухомості, а саме:
50% від житлового приміщення (35,75 кв.м.);
та 50% нежитлового приміщення (493,5 кв.м.) у житловому будинку з вбудованим магазином за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом із тим, 07.04.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0106622-2414-0202, яким нараховано ОСОБА_1 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 38300,63 грн.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно пп."а" 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 ПК України до будівель, що віднесені до житлового фонду входять житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо).
Відповідно до пп. 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості є будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться: будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; інші будівлі;.
Отже, як видно із процитованого, податковим законодавством чітко розмежовано об'єкти, що за своїми технічними характеристиками підпадають під визначення об'єктів житлової нерухомості, а також об'єкти нежитлової нерухомості.
В свою чергу, відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається в тому числі із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 та пунктом 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Положенням п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України зазначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК).
За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку) (пп.266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
При цьому, п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України вказано, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.
25 червня 2021 року рішенням 10 сесії Бершадської міської ради 8 скликання №269 прийняті ставки податків і зборів, які будуть діяти на території Бершадської міської територіальної громади з 01 січня 2022 року, згідно Додатку №1 ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування, залежно від типів таких об'єктів нерухомості.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунку податкового органу, об'єктом оподаткування є частка житлового будинку загальною площею 529,50 кв.м.
Однак, як встановлено судом у справах №0240/2903/18-а, № 120/4581/21-а та №120/17571/21-а за позовами ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно свідоцтва на право власності серія НОМЕР_1 від 21.02.2011, технічного паспорту та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132728969 від 31.07.2018, за позивачем зареєстровані складові частини житлової та нежитлової нерухомості, а саме:
50% від житлового приміщення (35,75 кв.м.);
та 50% нежитлового приміщення (493,5 кв.м.) у житловому будинку з вбудованим магазином за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином судом встановлено, що позивачеві належить лише 35,75 кв.м. житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, відповідачем обраховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з площі 529,50 кв.м житлового будинку, що суперечить матеріалам справи та встановленим судом обставинам.
При цьому, суд вказує, що через включення даного житлового будинку до загальної площі оподаткування податковим органом застосовано пп.266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, та нараховано 25 000 грн. Разом з тим, як зазначалось вище, площа житлового будинку належного на праві власності позивачеві складає лише 35, 75 грн., що не перевищує 500 кв.м., відповідно, безпідставно нараховано 25000 грн податку на нерухоме майно. А отже, спірне рішення є протиправним та підляє скасуванню.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0106622-2414-0202 від 07.04.2023.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0106622-2414-0202 від 07.04.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Суддя Мультян Марина Бондівна