[1]
22 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 03 січня 2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 149 КК України, на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, -
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 03 січня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України та призначено покарання за ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності, за ч. 1 ст. 260 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності, за ч. 1 ст. 438 КК України у виді 12 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 призначено у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_3 за даним вироком частково приєднано не відбуте покарання за вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 січня 2013 року за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України, остаточно призначивши до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного на праві власності.
Цим же вироком, ОСОБА_3 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України та виправдано, у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
01 лютого 2024 року захисник ОСОБА_2 на вказаний вирок подав апеляційну скаргу.
19 лютого 2024 року апеляційна скарга разом з матеріалами кримінального провадження надійшла до суду апеляційної інстанції та 20 лютого 2024 року була передана судді-доповідачу.
Перевіривши апеляційну скаргу захисника на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, суддя-доповідач встановив, що апеляційна скарга подана без додержання вимог вказаного закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 396 КПК України до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.
Згідно з матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_3 у ньому, окрім прокурора, обвинуваченого та його захисника, приймають участь потерпілі та їх представники, всього 25 учасників судового провадження.
В апеляційній скарзі захисника зазначено, що вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03 січня 2024 року є необґрунтованим та незаконним, ухваленим у невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, істотним порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, отже апеляційна скарга захисника стосується інтересів сторони захисту та інтересів потерпілих і їх представників.
Водночас, до апеляційної скарги захисника додано лише одну копію апеляційної скарги, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 396 КПК України, якою передбачено надання копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.
Оскільки апеляційна скарга захисника не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, то згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу захисника на вирок суду першої інстанції, необхідно залишити без руху, встановивши апелянту строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 396 КПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 03 січня 2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 149 КК України, залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, 7 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1
Справа № 761/15213/22
Провадження №11-кп/824/2982/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_4
Доповідач ОСОБА_1