Справа № 127/19084/23
Провадження № 22-ц/801/236/2024
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.
Доповідач:Рибчинський В. П.
26 лютого 2024 рокуСправа № 127/19084/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Оніщука В.В., Копаничук С.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конекс" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Конекс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 , через адвоката Панасюка І.І., звернувся до суду з позовом до Юридичної особи - Приватного підприємства "Конекс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивував тим, що 25.12.2021, близько 07:50 години, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 516», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку вул. Ватутіна, ділянкою автодороги М-12 «Стрий - Тернопіль -Кропивницький - Знамянка», що пролягає по об'їздному шосе м. Вінниці, в районі опори лінії електропередач № 214, не врахував дорожньої обстановки, а саме заокруглення проїздної частини, перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого, не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по належній смузі у зустрічному напрямку.
У результаті даної пригоди, належному ОСОБА_1 , транспортному засобу Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 - спричинені пошкодження.
Водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ SPRINTER 516», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент ДТП працював водієм в ПП «Конекс».
ДТП, яка сталася 25.12.2021 року відбулася під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов'язків.
17.08.2022 Вінницьким районним судом Вінницької області прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 496, 20 грн судового збору. Постанова Вінницького районного суду Вінницької області набрала законної сили 30.08.2022.
ОСОБА_1 18.11.2022 було перераховано страхове відшкодування відповідно до акту № 3434304 в розмірі 100 000,00 грн, та 21.11.2022 було перераховано страхове відшкодування згідно з актом № 3434302 в розмірі 130 000,00 грн в межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі, що разом становить 230 000,00 грн.
Тобто, як зазначає позивач, АТ «Страхова компанія «АРКС» в інтересах ОСОБА_1 виплатила максимально можливу страхову суму, відтак залишок суми відшкодування матеріального збитку покладається на власника транспортного засобу.
01.05.2023 Вінницьким відділенням Київського НДІСЕ був наданий Висновок експерта № 2231/23-21 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження.
У висновку зазначено, що вартість матеріального збитку, яка заподіяна власнику КТЗ «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , в результаті пошкодження під час ДТП, станом на 25.12.2021, з вирахуванням непошкоджених залишків автомобіля та з урахуванням сайту «Авторіа» реальної ринкової вартості автомобіля на 25.12.2021 складав величину 364 466,64 грн.
Враховуючи те, що матеріальний збиток з вирахуванням непошкоджених залишків автомобіля та з урахуванням сайту "Авторіа" реальної ринкової вартості автомобіля станом на 25.12.2021 складав 364 466,64 грн, а АТ "Страхова компанія "АРКС" в інтересах ОСОБА_1 виплатила максимально можливе страхове відшкодування у розмірі 230 000 грн, то позивач вважає, що вартість матеріального збитку (відшкодування), яка підлягає стягненню з відповідача ПП «Конекс» (юридична особа) на користь позивача ОСОБА_1 складає 134 466,64 грн, які він просив стягнути у своєму позові.
Крім того, позивач просив стягнути із відповідача на його користь моральну шкоду. В обґрунтування заявлених вимог в цій частині, позивач посилається на те, що він є людиною середніх років, автомобіль ним використовувався щоденно, в тому числі і з метою прогодувати сім'ю, тривалість порушення його прав перевищує всі розумні строки (автомобіль пошкоджений, вартість матеріального збитку повністю не відшкодована). Внаслідок повного фізичного знищення транспортного засобу, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості користуватись ним та використовувати за цільовим призначенням. Крім того, внаслідок пошкодження автомобіля було порушено його право власності, що обумовило переживання та спрямування додаткових зусиль для організації власного життя без участі пошкодженого автомобіля. Зазначені обставини призвели до втрати душевної рівноваги і душевного спокою, зміни життєвих планів, що призвело до моральних страждань, переживань. Наведене зумовило витрачання часу на пошук шляхів відновлення свого порушеного права, відвідування суду, пошук представників, тощо.
Враховуючи зазначені обставини, позивач вважав, що є обґрунтовані підстави для визначення розміру моральної шкоди в сумі 50 000 грн, які він просив стягнути з відповідача ПП «Конекс» (юридична особа) на його користь.
Крім того, просив стягнути із відповідача понесені витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2 867,76 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 844,66 грн, та за надання правничої допомоги в розмірі 11 598,40 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до Юридичної особи - Приватного підприємства "Конекс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнено з юридичної особи - Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 134 466 гривень 64 копійки.
Стягнено з юридичної особи - Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
Стягнено з юридичної особи - Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2 867 гривень 76 копійок.
Стягнено з юридичної особи - Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 844 гривні 66 копійок.
Стягнено з юридичної особи - Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 11 598 гривень 40 копійок.
В частині інших вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ПП "Конекс" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання відповідача, висновок експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ № 2231/23-21 від 01.05.2023 відповідно до якого вартість матеріального збитку, яка заподіяна власнику КТЗ «RENAULT MASTER», ОСОБА_1 , в результаті пошкодження під час ДТП, станом на 25.12.2021, з вирахуванням непошкоджених залишків автомобіля та з урахуванням сайту «Авторіа» реальної ринкової вартості автомобіля на 25.12.2021 складав величину 364 466,64 грн, є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом у цій справі, оскільки проведений з порушенням норм, визначених нормативно-правовими актами.
Натомість, представник ПП "Конекс" вважає, що висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № СЕ-19/102-22/604-АВ від 25.01.2022 є належним, достовірним та допустимим доказом розміру матеріальної шкоди, відповідно до якого сума збитків становить 134 466, 64 грн, відтак враховуючи розмір страхового відшкодування в сумі 230 000 грн, він є достатнім для повного відшкодування завданої позивачу шкоди.
Також відповідач вважає, що витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2867, 76 грн не підлягають відшкодуванню, оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом.
До того ж, представник ПП "Конекс" зазначає, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 11 598, 40 грн підлягають зменшенню, враховуючи, що обсяг витрат на правову допомогу, що надана ОСОБА_1 адвокатом Панасюком І.І., та наведений у розрахунку від 27.06.2023 року не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, зокрема їх дійсності.
Разом з тим, на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В заперечення проти апеляційної скарги, представник позивача зазначає, що висновок експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ № 2231/23-21 від 01.05.2023 року відповідно до якого вартість матеріального збитку, яка заподіяна власнику КТЗ «RENAULT MASTER», ОСОБА_1 , в результаті пошкодження під час ДТП, станом на 25.12.2021, з вирахуванням непошкоджених залишків автомобіля та з урахуванням сайту «Авторіа» реальної ринкової вартості автомобіля на 25.12.2021 складав величину 364 466,64 грн, є належним та допустимим доказом, оскільки замовником ОСОБА_1 , при поданні заяви до Вінницького відділення Київського НДІСЕ щодо проведення експертизи, були надані усі необхідні данні для проведення дослідження.
Також представник позивача вважає, що усі судові витрати, які поніс позивач є підтвердженими та підлягають відшкодуванню.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.
Судом встановлено, що 25.12.2021 близько 07:50 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 516», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку вулиці Ватутіна ділянкою автодороги М-12 "Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знамянка, що пролягає по об'їздному шосе м. Вінниці, в районі опори лінії електропередач № 214, не врахував дорожньої обстановки, а саме заокруглення проїзної частини, перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого, не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по належній смузі у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , відповідно до довідки МКЛ ШМД № 28464, отримав тілесні ушкодження у виді ВЧМТ, скальпованої рани скроневої ділянки.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , власником автомобіля «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є позивач - ОСОБА_1 .
Як вбачається із висновку судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-22/1037-ІТ від 01.02.2022, причиною ДТП стало порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. п. 10.1, 11.1, 13.1, 13.3 та вимог дорожньої горизонтальної розмітки 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, при цьому дані порушення знаходяться у прямому причинному зв'язку з наслідками у вигляді отримання ним же самим тілесних ушкоджень. В діях водія ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, тому в діях останнього відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, - кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020010001633 від 25.12.2021, закрито у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
29.06.2022 слідчий ВРЗСТ СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майор поліції Шпак Я. М., розглянувши матеріали кримінального провадження № 12021020010001633 від 25.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України виніс постанову про закриття кримінального провадження.
14.07.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області винесена ухвала по справі №127/14536/22, якою скасовано арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2022 року (справа №127/35522/21) у кримінальному провадженні №120210200100001633 від 25.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на автомобіль марки та моделі «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 та картку пам'яті Micro SD «Transcend” 16 GB.
Із матеріалів справи вбачається, що іншим учасником дорожньо - транспортної пригоди є автомобіль марки «MERCEDES-BENZSPRINTER 516», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . У результаті даної пригоди, належному ОСОБА_1 , транспортному засобу Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 - спричинені пошкодження.
17.08.2022 Вінницьким районним судом Вінницької області винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 496, 20 грн судового збору. Постанова Вінницького районного суду Вінницької області набрала законної сили 30.08.2022.
Як вбачається із висновку експерта від 25.01.2022 № СЕ-19/102-22/604-АВ Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, ринкова вартість у технічно справному стані, аналогічного автомобіля марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 » з гідробортом, станом на 25.12.2021 становила 449 881,90 грн, розмір матеріальної шкоди спричиненої, власнику автомобіля марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 » станом на 25.12.2021 могла становити 166 539,01 грн. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт даного автомобіля становила 334 805,90 грн.
Відповідно до Полісу № ЕР202830682 від 15.02.2021 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком є «Страхова компанія «АРКС», страхувальником ПП «КОНЕКС», строк дії договору з 15.02.2021 по 14.02.2022 включно, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 260 000 грн, за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн, забезпечений транспортний засіб «MERCEDES-BENZ SPRINTER 516», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
«Страхова компанія «АРКС» особі, яка зазнала збиток - ОСОБА_1 здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 130 000 грн, відповідно до страхового акту № 3434302 . також, відповідно до страхового акту № 3434304 «Страхова компанія «АРКС», особі яка зазнала збиток - ОСОБА_1 здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно до звіту № 22/09 про оцінку КТЗ «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 від 15.05.2022, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість КТЗ «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без врахування пошкоджень, що виникли внаслідок ДТП, становить 383 810,00 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 572 075,72 грн; вартість відновлювального ремонту «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні складає 309 993,82 грн; матеріальний збиток заподіяний власнику КТЗ «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті пошкодження при ДТП, станом на дату дослідження, складає 383 810 грн.
Відповідно до звіту № 92/22 про оцінку КТЗ «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 від 23.05.2022, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , середня ринкова вартість після ДТП колісного транспортного засобу «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 25.12.2021 складає 125 279,61 грн.(а.с.120-133)
Як вбачається із історії по картковому рахунку, відкритому в АТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 , 18.11.2022 було перераховано страхове відшкодування згідно з актом № 3434304 в розмірі 100 000 грн та 21.11.2022 було перераховано страхове відшкодування згідно акту № 3434302 в розмірі 130 000,00 грн в межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі, що разом становить 230 000 грн.
Тобто, АТ «Страхова компанія «АРКС» в інтересах ОСОБА_1 виплатила максимально можливу страхову суму, відтак залишок суми відшкодування матеріального збитку покладається на власника транспортного засобу.
Відповідно до заяви позивача ОСОБА_1 від 13.04.2023 про проведення експертизи встановлено, що відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ № 2231/23-21 від 01.05.2023 матеріальні збитки, завдані позивачу складають 364 466,64 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач (винуватець ДТП) несе відповідальність за завдану шкоду внаслідок ДТП у розмірі різниці між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика. Відповідачем під час розгляду справи не спростовано розмір збитків, понесених позивачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, сума завданих збитків підтверджується належними допустимими та достатніми доказами, зокрема висновком судової товарознавчої експертизи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
За змістом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно із статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди, а позивачі повинні доводити лише наявність шкоди та її розмір.
Частиною третьою статті 102 ЦПК України встановлено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Позивач, як потерпілий у ДТП, має право на звернення до спеціаліста (експерта) з метою виготовлення відповідного висновку.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що висновок експертного дослідження № 2231/23-21 від 01.05.2023 є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, враховуючи, що експерт не досліджував транспортний засіб, оскільки при поданні заяви до Вінницького відділення Київського НДІСЕ щодо проведення експертизи, позивачем були надані усі необхідні данні для проведення дослідження, і, відповідно, експерту забороняється самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 2231/23-21 від 01.05.2023 експерт встановив, що розмір завданої позивачу шкоди є більшим за виплачене страхове відшкодування.
У випадку незгоди з визначеною сумою матеріальних збитків, відповідач не був позбавлений можливості подати до суду клопотання про проведення у справі повторної експертизи за наявності для того підстав.
До того ж, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач оспорює лише допустимість висновку експерта № 2231/23-21 від 01.05.2023, при цьому, суму відшкодування, визначену цим висновком, відповідач ніяким чином не спростував.
Разом з тим, пошкодження та сума відшкодувань, зазначені у висновку експерта № 2231/23-21 від 01.05.2023, є майже ідентичними тим, які зазначив суб'єкт оціночної діяльності у звіті № 22/09 від 15.05.2022.
Щодо тверджень скаржника, що звіт № 22/09 від 15.05.2022 є недопустимим доказом по справі, оскільки оцінювач не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий звіт, то колегія суддів вважає їх безпідставними, враховуючи, що таких вимог до звіту про оцінку КТЗ немає.
Відповідно до частин першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром матеріального збитку, що підлягає доплаті позивачу, який складає 134 466,64 грн (364466,64 грн - 100000,00 грн - 130000,00 грн = 134 466,64 грн).
Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що з ПП «Конекс» підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода в розмірі 10 000 грн, враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості.
При визначенні розміру судових витрат, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання позивачу правничої допомоги на суму 11 598,40 грн до матеріалів справи було додано копії таких документів: ордер надання правничої допомоги, договори № 19/12/22 та 23/06/23 про надання правової допомоги від 19.12.2022 та 23.06.2023, укладені між ОСОБА_1 та адвокатом Панасюком І.І.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; квитанція до прибуткового касового ордера № 17 від 27.06.2023 про оплату юридичних послуг в сумі 11 598,40 грн; розрахунок вартості послуг за правову допомогу від 27.06.2023, який містить перелік та вартість виконаних робіт на загальну суму 11 598,40 грн.
З розрахунку суми гонорару за надані адвокатські послуги від 20.12.2011 встановлено, що адвокат на написання заяви до Вінницького відділення КНДІСЕ, подача документів, оплата експертиз, отримання документів витратив 1 годину часу, вартість вказаних послуг 2147,20 грн, однак як вбачається із заяви до Вінницького відділення КНДІСЕ, вона підписана самостійно ОСОБА_1 та відповідно до квитанцій про оплату послуг експертного дослідження ОСОБА_1 вказаний платником.
Відповідно до процесуального законодавства, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції не повно дослідив докази та встановив обставини, та необґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 11 598, 40 грн витрат за надання правової допомоги.
Апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин вказаної справи та фінансового стану обох сторін дійшов висновку, що обґрунтованою сумою витрат на правову допомогу є 9451,20 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до квитанції від 19.04.2021 позивачем сплачено 2 867,76 грн за експертну оцінку матеріального збитку ПП «Конекс», у зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 867,76 грн витрат за проведення експертизи.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги по суті спору висновків суду першої інстанції не спростовують, однак враховуючи, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 витрат за надання правової допомоги в розмірі 11 598, 40 грн, а тому відповідно до статті 376 ЦПК України це є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381,382,384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конекс" задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2023 року змінити в частині стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши розмір стягнутих з Приватного підприємства "Конекс" на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу з 11 598, 40 грн до 9 451, 20 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: В.В. Оніщук
С.Г. Копаничук