Справа № 496/7776/23
Провадження № 1-кс/496/587/24
20 лютого 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄДРДР за №12023162250000856 від 09.11.2023 року, за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України, -
Старший слідчий звернувся до суду з вказаним вище клопотанням, після скасування ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 15.11.2023 р. про арешт майна, вказане клопотання надійшло до суду для повторного розгляду іншим складом суду.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те що, 09.11.2023 до ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється фізичною особою підприємцем, в якій останній просить прийняти міри до невідомих осіб, які в період часу з 08 год. 00 хв. 08.11.2023 по 7 год. 25 хв. 09.11.2023р., шляхом механічного пошкодження стіни, проникли до торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно, умисно, викрали сейф, з грошовими коштами, точна сума яких на даний час встановлюється (ЄО 17912 від 09.11.2023). 09.11.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , який проводився на підставі ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області №1-кс/496/2415/23 від 09.11.2023, за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено мобільний телефон марки IPhone 14 Pro Max, в чохлі прозорого кольору, бузкового кольору, який на момент проведення обшуку був заблокований, поміщений до полімерного сейф пакету №INZ2064490, мобільний телефон марки IPhone 13 Pro Max, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , поміщений до полімерного сейф пакету №PSP0015178, дві зубних щітки блакитно - білого кольору, два одноразових станки для гоління, які були упаковані до полімерного сейф пакету №INZ2064491. Окрім цього, 09.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області №1-кс/496/2413/23 від 09.11.2023, проведено обшук в автомобілі марки BMW 525D VIN НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_5 , який перебуває в постійному користуванні ОСОБА_6 та який знаходився біля будинку №8/6 по проспекту Шевченко в м. Одеса, в ході обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа» НОМЕР_6 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «HTC» чорного кольору, без будь - яких номерів, тримач від сім карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар», сім карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар» на якій маються числові позначення « НОМЕР_8 », які були поміщені до полімерного сейф пакету №INZ40221907. 10.11.2023 р. все вищевказане тимчасово вилучене майно відповідно до постанови слідчого було визнано речовими доказами. З метою виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню, які можуть мати значення для об'єктивного, всебічного і повного розслідування кримінального провадження, а також з метою запобігання їх приховування, втрати, знищення, збереження речового доказу, просить накласти арешт.
Прокурор в судове засідання, призначене на 16.02.2024 року та 20.02.2024 року не прибула, про дату та час повідомлена, шляхом направлення листа на електронну адресу.
Слідчий в судове засідання не прибув, матеріали кримінального провадження до суду не було надано, про дату та час судового засідання, призначеного на 16.02.2024 р., повідомлений шляхом направлення листа на адресу СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області. Про дату судове засідання, призначену на 20.02.2024 року, повідомлений відповідно телефонограми від 19.02.2024 р.
Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду письмові заперечення проти арешту майна, просив відмовити в задоволенні клопотанні та повернути вилучені: мобільний телефон марки IPhone 14 Pro Max; мобільний телефон марки IPhone 13 Pro Max; дві зубних щітки блакитно - білого кольору; два одноразових станки для гоління, які були вилучені 09.11.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; мобільний телефон марки «Нокіа», з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «HTC»; тримач від сім карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар»; сім карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар», на якій маються числові позначення « НОМЕР_8 », які були вилучені 09.11.2023 року в ході обшуку автомобіля марки BMW 525D VIN НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_5 власнику.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 є власником частини майна, вилученого в ході обшуку, а інша частина належить дружині заявника - ОСОБА_8 . На вилучених телефонах містяться фотокартки дітей, а також інша особиста інформація, яка не представляє інтересу для слідства. Станом на теперішній час, жодного процесуального статусу заявник, як власник майна, або його дружина у кримінальному провадженні не мають. Жодні речі, щоб були відшукування в квартирі та в автомобілі, не можуть використовуватись в якості доказу у кримінальному провадженні. Вказані речі не мають відношення до обставин кримінального правопорушення та не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме: не є підшуканими, не зберегли на собі будь-які сліди кримінального правопорушення; не призначались для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та /або матеріального забезпечення кримінального правопорушення; не с предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов?язаного з їх незаконним обігом; не одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не є доходом, одержаним від нього.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, в тому числі, враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) (збереження речових доказів); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як підставу та мету арешту вилученого посвідчення та довідки, слідчим визначено, що воно необхідно для проведення подальших досліджень та судових експертиз, що має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні з метою схоронності виявлених та вилучених в ході огляду речей, документів та іншого майна, що має значення по даному кримінальному провадженню, виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню, які можуть мати значення для об'єктивного, всебічного і повного розслідування кримінального провадження, а також з метою запобігання їх приховування, втрати, знищення.
Ознайомившись із матеріалами клопотання, слідчий суддя встановив, що вище вказане майно було вилучене під час проведення обшуку 09.11.2023 р. на підставі ухвали слідчого судді транспортного засобу «BMW» модель 525D, який належить ОСОБА_9 1975 р.н., та яким фактично володіє ОСОБА_6 , а також під час проведення обшуку 09.11.2023 р. на підставі ухвали слідчого судді - квартири АДРЕСА_3 . Постановою слідчого від 10.11.2023 року вище вказане майно визначено речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Та відповідно ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.
На підставі ч. 4 ст. 172 КПК України, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за власною ініціативою дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.
З урахуванням того, що з моменту вилучення майна (09.11.2023 року) та до теперішнього часу, минуло більше трьох місяців, слідчий суддя з метою встановлення певних обставин, витребував матеріали кримінального провадження № 12023162250000856 від 09.11.2023 року, для огляду в судовому засіданні. Однак, сказанні матеріали суду не були наданні.
Одночасно із вказаним, слідчий суддя, встановив, що слідчим не надано доказів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно власників майна.
Відсутність для дослідження матеріалів кримінального провадження не дає можливість встановити, чи відбуваються якісь слідчі дії відносно зазначеного майна (призначенні експертизи, надання для впізнанні речей та т.і.)
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на вищевказане, слідчий суддя вважає, що вилучене майно не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки слідчим та прокурором не доведено правову підставу для їх арешту та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а отже і не доведено необхідність такого арешту, виходячи з чого клопотання не підлягає задоволенню.
Клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 173 КПК України.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Відповідно ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162250000856 від 09.11.2023 року, за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Негайно повернути мобільний телефон марки IPhone 14 Pro Max, в чохлі прозорого кольору, бузкового кольору, який на момент проведення обшуку був заблокований; мобільний телефон марки IPhone 13 Pro Max, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 ; дві зубних щітки блакитно - білого кольору; два одноразових станки для гоління, які були вилучені 09.11.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; мобільний телефон марки «Нокіа» НОМЕР_6 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «HTC» чорного кольору, без будь - яких номерів; тримач від сім карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар»; сім карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар», на якій маються числові позначення « НОМЕР_8 », які були вилучені 09.11.2023 року в ході обшуку автомобіля марки BMW 525D VIN НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_5 - власникам.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1