Справа № 554/997/22 Номер провадження 22-ц/814/1120/24Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
14 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2023 року у складі судді Бугрія В. М. про зупинення провадження
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 554/997/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2023 року зупинено провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки на даний час немає даних про перебування ОСОБА_2 у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, а також оновлені дані про його перебування на військовій службі за призовом.
Вказує, що на даний час відповідачі знаходяться у м. Полтаві, що є підставою для поновлення провадження у справі.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила суд стягнути з відповідачів на її користь солідарно 6 065,40 грн інфляційного нарахування на суму боргу за зведеним виконавчим провадженням № 56481115 за час прострочення боргу з 01.01.2021 по 28.05.2021 (у розмірі 98 785,15 грн), три проценти річних від простроченої суми боргу за зведеним виконавчим провадженням № 56481115 за час прострочення боргу з 01.01.2021 по 28.05.2021, що складає 1 201,66 грн, а також 992,40 судового збору (а. с. 4-7).
21 вересня 2023 року до суду надійшла заява відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 з червня 2022 року на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 за межами Полтавської області. На підтвердження даних обставин суду надано копію довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2022 за № 883/1157 (а. с. 91, 92).
Аналогічна заява від ОСОБА_2 надійшла до суду 20.01.2023, до якої було також додано копію військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 та копію довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2022 за № 883/2121 (а. с. 104-108).
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України правових підстав у зв'язку з перебуванням відповідача ОСОБА_2 на військовій службі.
Проте колегія суддів не може в повній мірі погодитися з висновками суду щодо зупинення провадження у справі вцілому з огляду на наступне.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Питання зупинення провадження у справі регламентовано статтями 251, 252 ЦПК України. Даними процесуальними нормами визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких у суду виникає обов'язок або право зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаною наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду, або забезпечити участь сторони у справі. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
У зв'язку із військовою агресією рф проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено відповідними Указами Президента України і який діє до цього часу.
За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону №1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Як свідчать матеріали справи і не заперечувалося сторонами, на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_2 з 21.06.2022 був мобілізований до ЗСУ та проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 (а. с. 105-107, 108).
Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану, з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу правової визначеності.
У даному випадку норми процесуального права, зокрема пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України, які покладають на суд обов'язок зупинити провадження у справі, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивачка не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи відносно відповідача за наявності такої обставини.
Отже, встановивши, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у лавах Збройних Сил України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України відносно цього відповідача.
Разом з тим, зупинення провадження відносно відповідача ОСОБА_3 не є обґрунтованим і таке зупинення порушує право позивача на справедливий суд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права за відсутні обставин, передбачених статтями 251, 252 ЦПК України, безпідставно зупинив провадження у справі відносно відповідача ОСОБА_3 , а тому оскаржувана ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2023 року в частині зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів скасувати, справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна