Провадження № 33/803/119/24 Справа № 227/2787/23 Суддя у 1-й інстанції - Любчик В. М. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.
22 лютого 2024 року м.Кривий Ріг
суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Макєєва О.В., діючого в інтересахособи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Добропільськогоміськрайонного судуДонецької областівід 20 листопада 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.,
постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він08.10.2023 року о 17.00 год. в м. Добропілля по вул. Ростовська керував авто з наявними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову захисник адвокат Макєєв О.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останню та провадження по справі закрити.Вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду вмісцевому суді.
Звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення водієм ОСОБА_1 ПДР, у зв'язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимим доказами його вини.
Зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бути допустимим та належним доказом вини останнього, оскільки працівники поліції повинні були довести зміст протоколу та запропонувати підписати його, що не було здійснено.
Наголошує, що працівниками поліції сфальсифіковано направлення на огляд водія, оскільки під час перегляду безперервного відео воно не складалось та ОСОБА_1 не вручалось. Час зазначений в направленні на огляд водія транспортного засобу співпадає з часом зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , що практично неможливо та відеозаписом не підтверджується.
Захисник адвокат Макєєв О.В., діючий в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову місцевого суду скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи за відсутності сторін.
Частиною 6 ст.294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
Всебічно розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В силу ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Цей висновок, зокрема, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення cepії ААД №574196 від 08.10.2023 року, відеозаписами з нагрудних реєстраторів поліцейських, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння a6o перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції від 08.10.2023 року, поясненнями свідків. Ці докази суд об'єктивно визнав достовірними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам, об'єктивно узгоджуються між собою. А тому доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення е необґрунтованими.
Доводи сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи про адміністративне правопорушення належних доказів, які б давали право на зупинки транспортного засобу працівниками поліції, суд приймає до уваги, при цьому, вказане не є підставою для визнання протоколу неналежним та недопустимим, оскільки факт керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння є доведеним та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, що є обов'язковою умовою відповідальності за ст.130 КУпАП.
Доводи захисника адвоката Макєєва О.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , щодо неналежності та недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення через неознайомлення правопорушника з його змістом, суд визнає безпідставними та надуманими, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , при обізнаності, що процедура складання протоколу не закінчена, самовільно вирішив залишити місце складання протоколу.
При цьому, доводи захисника адвоката Макєєва О.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що працівники поліції мали перешкоджати та затримати ОСОБА_1 під час залишення місця правопорушення є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Доводи сторони захисту щодо фальсифікації направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу, оскільки на відеозаписах не вбачається вручення ОСОБА_1 відповідного направлення, та те, що час вказаний у відповідному направленні співпадає з часом зупинки останнього, що практично неможливо, є безпідставними, надуманими та до уваги не сприймаються, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так i в медичному закладі.
При цьому, доводи щодо подібності часу складання протоколу та направлення є надуманими та безпідставними, оскільки направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння a6o перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції від 08.10.2023 року складено о 17-00 год., коли як протокол складений о 17-23 год., що є логічно послідовним, оскільки на початку складається направлення і пропонується пройти огляд на стан сп'яніння, а у разі відмови від такого проходження - протокол про адміністративне правопорушення.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на ix допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
Неправильного застосування норм матеріального права aбо порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.ст.27,33 КУпАП.
Таким чином, слід визнати, що судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, які б були підставою для його скасування чи зміни не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу захисника адвоката Макєєва О.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА