Провадження № 33/803/546/24 Справа № 191/1907/23 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
22 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Наконечної Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Наконечної Тетяни Миколаївни, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
У постанові суду зазначено, що 29.04.2023 року о 13.30 год. в Синельниківському районі, с. Новогніде, вул. Фабрична, 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року та просить закрити провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а викладені у постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, що перед складанням адміністративного протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст. 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі право на адвокатську допомогу. Даний факт підтверджується відсутністю підпису ОСОБА_1 у графі протоколу про роз'яснення права, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Окрім того, як зазначає апелянт, у адміністративному протоколі вказані дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти порушення ПДР України, тому, на його думку, не розкрито суть та ознаки складу учиненого адміністративного правопорушення та помилково вказано статтю ПДР, які нібито порушив водій. Оскільки, якщо згідно протоколу про адміністративне правопорушення водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а огляду на стан сп'яніння на місці зупинки йому проведено не було, то на підставі яких даних у протоколі вказано, що водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (у показах свідків цей факт також не підтверджено).
Також захисник вказує, що дані про знаходження водія у стані алкогольного сп'яніння зазначаються у адміністративному протоколі тільки якщо вони виявлені у результаті огляду на стан сп'яніння та відображені у акті огляду. Однак, як зауважує апелянт, наявний у матеріалах справи Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів не має ні часу, ні дати проведення такого огляду, до того ж з відеозапису видно, що присутні свідки з'явилися вже безпосередньо в приміщенні Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та підписали не заповнений належним чином протокол про вчинення адміністративного правопорушення, інші документи для підпису їм не надавалися, свідки взагалі не бачили подій на місці, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того адміністративні матеріали не містять жодних відомостей про те, що інспектором поліції було запропоновано ОСОБА_1 проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецтехзасобів та докази відмови водія від проходження такого огляду.
На думку апелянта, є не зрозумілим, на якій підставі та у результаті яких даних (перевірок, досліджень, експертиз) у адміністративному протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та перелічено явні ознаки його алкогольного сп'яніння, якщо огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився.
Також захисник звертає увагу на те, що автомобіль взагалі не рухався, ОСОБА_1 , коли приїхала поліція, перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , автомобілем на той час не керував, а обідав із сім'єю, що підтверджує дружина останнього та очевидці події. Свідки, які зазначені у протоколі, в акті та які надавали пояснення, на місці події взагалі були відсутні.
З відео вбачається застосування працівниками поліції сили, в той час, коли ОСОБА_1 ніякого опору працівникам поліції не здійснював.
Тобто у даному випадку проходити огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку ніхто не пропонував, такого огляду не було, а саме, що працівники поліції пропонували пройти огляд ОСОБА_1 на місці та, в разі незгоди останнього, в закладі охорони здоров'я. Тому твердження у протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на переконання захисника, є безпідставним та необґрунтованим.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Наконечна Т.М. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, надали свої письмові пояснення та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Додатково суду ОСОБА_1 пояснив, що свою вину під час розгляду справи у суді першої інстанції він не визнавав та в його письмових поясненнях (а.с.5) неправильно викладені фактичні обставини, хоча не заперечував, що ці показ підписані саме ним. Стверджує, що патрульні поліцейські безпідставно приїхали до нього додому та вимагали надати документи, а випив він горілки вже вдома за обідом, коли приїхав додому, а отже під час буксирування автомобіля знаходився за кермом у тверезому стані. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, оскільки вважав, що його незаконно було затримано та доставлено патрульними поліцейськими до відділу поліції.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на докази, наявні у матеріалах провадження.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №492233 від 24.04.2023 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що 29.04.2023 року о 13 годині 20 хвилин в Синельниківському районі, с.Новогніде, по вул. Фабричній, буд. 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова).
Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено “на окремому аркуші”. Крім того зафіксовано, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, документи тимчасово не вилучались.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним отримана, про що свідчить його особистий підпис (а.с.1).
Відповідно до рапорту поліцейського ВРПП Синельниківського РУП Лопати В.В., під час несення служби у складі патруля «Факторії 153» 29.04.2023 року о 13.20 годин в Синельниківському районі, с. Новогнііде, вул. Фабрична, поблизу будинку № 5, за порушення ПДР був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21-01 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та у якого під час перевірки документів було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява хода, та запропоновано йому проїхати до Синельниківського РУП для складання адміністративного матеріалу, де у встановленому законом порядку, в присутності свідків, було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та на місці, на що водій відмовився та не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв, а саме 100 грамів горілки. На водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ААД №492233, та постанову серії БАБ № 423382 за ч.1 ст.126 КУпАП. При цьому проводилась фіксація на бодікамеру № 4599 (а.с.2).
Згідно Акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведеного у зв'язку з виявленням у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода та почервоніння обличчя. Водій ОСОБА_1 , в присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння - відмовився. Акт підписано працівником поліції, який його складав, свідками та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який зазначив, що з результатами, зазначеними у Акті - згоден (а.с.3).
У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 29.04.2023 року о 13.20 годин, зазначено, що у результаті огляду водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода) та направлено до медичного закладу - Синельниківської ЦРЛ для проходження медичного огляду, однак водій від огляду відмовився (а.с.4).
З письмових пояснень водія ОСОБА_1 убачається, що 29.04.2023 року приблизно о 13.20 годин він ремонтував автомобіль ВАЗ 2101 та вирішив його завести шляхом буксирування і через це виїхав за кермом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 в с.Новогніде на вулицю Фабричну та поїхав на вулицю Північну, де розвернувся і їхав додому, де між вулицями Півніна та Фабрична його зупинили працівники поліції. Однак, оскільки в його автомобілі були погані гальма, та щоб не створювати аварійну ситуацію на дорозі, він доїхав додому в АДРЕСА_1 , куди під'їхали працівники поліції і він пояснив їм ситуацію. В ході перевірки документів, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та доставили до Синельниківського РУП для складання адміністративного матеріалу. Там, в присутності двох свідків, у встановленому законом порядку, йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та на місці за допомогою алкотестера Драгер, на що він відмовився. Факт вживання алкогольних напоїв не заперечує, перед тим як сісти за кермо, випив 100 грамів горілки. Від керування транспортного засобу його було відсторонено шляхом передачі автомобіля дружині.
Пояснення підписані ОСОБА_1 . Також у поясненнях зазначено, що водію ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст.ст.10,63 Конституції України, про що ОСОБА_1 поставив свій підпис (а.с.5). При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду про те, що зміст цих показань не відповідає фактичним обставинам, оскільки вони буди добровільно, без будь-яких зауважень чи заперечень підписані самим ОСОБА_1 , про що він зазначив у суді апеляційної інстанції.
Згідно письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 убачається, що 29.04.2023 року о 13.40 годин в м. Синельникове, вул. Виконкомівська, 36, вони були присутніми у якості свідків при пропозиції працівників поліції водію ОСОБА_1 , який керував автомобілем Ваз 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння. Водій від проходження огляду на місці за допомогою алкотестеру Драгера, а також у медичному закладі у лікаря нарколога - відмовився. Також водія було попереджено про адміністративну відповідальність за ст.130 КУпАП. (а.с.6,7).
Також в матеріалах провадження наявна копія постанови серії БАБ № 423382 від 29.04.2023 року про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, відповідно до якої 29.04.2023 року о 13.20 годин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 в сю Новогніде, біля вул. Фабрична, не маючи при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.1 «б» Правил дорожнього руху (а.с.8).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2)забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, який міститься на двох DVD-R дисках, долучених до матеріалів справи (а.с.14,15).
Так, диск № 1 містить два відеофайли.
З відеофайлу “20230429233042000005” тривалістю 12:53:32 - 13:23:31 вбачається, що 29.04.2023 року о 12.53 годині працівники поліції підходять до ОСОБА_1 , який перебуває біля свого двору, поряд знаходиться автомобіль ВАЗ 2101. Працівники поліції попросили у ОСОБА_1 документи, оскільки він, керуючи транспортним засобом, не зупинився на вимогу поліцейського. ОСОБА_1 заперечував, що він керував транспортним засобом та відмовився надати посвідчення водія для перевірки. Після чого працівники поліції показали ОСОБА_1 відео, де зафіксовано, що останній керував автомобілем, не зупинився на вимогу поліцейських та те, що його автомобіль переслідували поліцейські з проблісковими маяками та звуковим сигналом. Також працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що він, керуючи автомобілем, порушив правила буксирування автомобіля, за що йому було подано сигнал про зупинку, однак він не зупинився. Крім того повідомлено, що під час спілкування з ОСОБА_1 , у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 вказав, що дійсно, він вживав алкоголь, він їхав недалеко від дому, однак посвідчення водія не надасть, оскільки його автомобіль на теперішній час стоїть нерухомо, а працівник поліції невчасно його зупиняв.
При цьому ОСОБА_1 поводив себе досить агресивно і працівники поліції повідомили його, що до нього буде застосована сила з метою доставки до відділу поліції.
Після цього працівники поліції примусили водія ОСОБА_1 сісти в автомобіль поліцейських, останній спочатку вибіг з автомобіля, потім повернувся назад та закрився у ньому. Працівники поліції намагалися передати автомобіль ОСОБА_1 його дружині під розписку, однак вона не змогла її написати.
Під час доставки водія ОСОБА_1 у відділення поліції, в автомобілі працівників поліції, ОСОБА_1 пояснив, що він не виїжджав на трасу, ремонтував автомобіль і хотів його перевірити. На грунтовій дорозі не вистачало міцності завести автомобіль, тому довелось виїхати на асфальтовану дорогу. Вказав, що дійсно випив 100 грамів горілки, але їхав майже у дворі. У автомобілі, який був на буксирі - їхав його працівник. Крім того, на відео вбачається, що ОСОБА_1 , зазначивши, що не заперечує вживання алкогольних напоїв, пропонував працівникам поліції «вирішити» це питання на місці, за що його було попереджено про відповідальність за надання неправомірної вимоги працівникам поліції.
На файлі «20230420233645000006» тривалістю 14:06:33 - 14:18:24 годин міститься відеозапис, на якому зафіксовано, як свідкам роз'яснено суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , їм оголошено зміст протоколу про адміністративне правопорушення, Акту огляду. До вказаних процесуальних документів занесено дані свідків, потім свідки їх підписали.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 також було оголошено протокол про адміністративне правопорушення та вручено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
На диску № 2 міститься один відеофайл «20230429233909000007» тривалістю 13:36:33- 14:06:33, з якого вбачається, як працівник поліції здійснює оформлення пояснень ОСОБА_1 , який розповідав як відбувалось буксирування автомобіля, як його зупиняли працівники поліції. Зазначив, що випив до цього 100 грамів горілки. Після оголошення ОСОБА_1 його письмових пояснень, він зазначив, що все записано вірно, додати йому більше нічого та підписав пояснення.
З видеозапису також видно, як працівник поліції складає протокол про адміністративну відповідальність, Акт огляду, направлення.
О 14:04:35 годин видно, що в присутності двох свідків, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці, або у медичному закладі, на що останній відмовився. Вказав, що не заперечує вживання алкоголю, випив 100 грамів горілки, потів керував автомобілем ВАЗ 2101 з метою його перевірки після ремонту.
Потім ОСОБА_1 було повідомлено, що на нього буде складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Після цього працівники поліції перейшли до процедури оформлення пояснень свідків.
Отже зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Навпаки, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не оспорював сам факт керування ним транспортним засобом, факт вживання алкогольних напоїв та неодноразово зазначив, що відмовляється від проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки дійсно вжив 100 грамів горілки.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що хоча вказаний відеозапис і не містить руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на що звертає увагу адвокат в апеляційній скарзі, але в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за встановлених обставин керування ним транспортним засобом.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а оспорює наявність доказів керування ним транспортним засобом та доказів відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за обставин, встановлених постановою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У свою чергу захисником в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
При цьому твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, а обідав із сім'єю, коли під'їхали працівники поліції; що останній не чинив опору працівникам поліції та про те, що поліцейські взагалі не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на перебування у стані сп'яніння - не відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається з відео, наявного на відеофайлі “20230429233042000005” на диску №1 ОСОБА_1 , коли підійшли працівники поліції, перебував поряд свого подвір'я на вулиці, поряд з автомобілем ВАЗ 2101, відмовлявся надавати поліцейським документи на машину та посвідчення водія, зазначив, що дійсно керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, перед цим вжив 100 грамів горілки, але виїжджав не далеко, щоб перевірити автомобіль після ремонту. Потім вказав, що дійсно не зупинився на вимогу поліцейського, оскільки він не вчасно його зупиняв. Вказав, що оскільки поліцейський не встиг зупинити його під час керування, а зараз його автомобіль стоїть, він не буде надавати працівникам поліції свої документи. При цьому ОСОБА_1 поводив себе досить агресивно і працівники поліції вимушені були застосувати до останнього силу з метою доставки його до відділу поліції для встановлення особи водія та складання адміністративних матеріалів. Також ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує вживання алкоголю, тому його огляд на перебування у стані сп'яніння не має сенсу.
Не заслуговують на увагу й апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, у тому числі і право на захист, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 492233 від 24.04.2023 року, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи у суді, про що мається підпис ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу.
Суд апеляційної інстанції також вважає неспроможними доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення містить дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти порушення ПДР, та в ньому не розкрито суть і ознаки складу вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та помилково вказано статтю ПДР, яку нібито порушив водій, виходячи з наступного.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, самостійною ознакою об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 492233 від 29.04.2023 року, водій ОСОБА_1 29.04.2023 року о 13.20 годин у Синельниківському районі в с. Новогніде, вул. Фабрична, буд. 5, керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже будь-яких суперечностей або неточностей протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, вірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, порушений водієм, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП.
Апеляційний суд також вважає безпідставними апеляційні доводи захисника та його посилання на відсутність даних про те, на якій підставі та у результаті яких перевірок, досліджень, експертиз у адміністративному протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та перелічено ознаки алкогольного сп'яніння, якщо огляд останнього на місці зупинки транспортного засобу не проводився, а доказів про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу - матеріали справи не містять, з огляду на таке.
Положеннями статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з Розділом 1 п.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу 1 Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Як вбачається з матеріалів провадження, зокрема відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, рапорту поліцейського ВРП Синельниківського РУП, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу, працівниками поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова, які і були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 492233.
Згідно відеозапису, ОСОБА_1 спочатку заперечував факт керування транспортним засобом, відмовлявся надати посвідчення водія та документи на автомобіль, а потім, після того, як працівники поліції показали йому відеозапис, на якому зафіксовано факт керування ним транспортним засобом - визнав, що керував автомобілем з метою перевірки його після ремонту, вимогу працівника поліції зупинитись - не виконав. Після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився, пояснивши, що він не заперечує вживання алкоголю - випив 100 грамів горілки. Потім, у відділі Синельниківського РУП, куди ОСОБА_1 було доставлено з метою встановлення його особи, у присутності двох свідків, водієві ОСОБА_1 поліцейським в черговий раз було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру Драгер або у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився, підтвердивши, що випив 100 грамів горілки.
Отже, твердження апелянта про безпідставність зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та перелічення ознак, виявлених у нього алкогольного сп'яніння, а також про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці - є необґрунтованими.
Апеляційний суд відкидає, як неспроможні, й до доводів сторони захисту про те, що наявний у матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів не має ні часу, ні дати проведення такого огляду, а також про те, що свідки підписали вказаний акт, який незаповнений належним чином.
Відповідно до положення п.10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно додатку 2 згаданої Інструкції, вимог про зазначення у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів дати та часу проведення такого огляду, законодавцем не вказано. Акт огляду, наявний в матеріалах провадження цілком відповідає вимогам до його складання, встановлених вимогами закону.
Крім того, як вбачається з відеозапису «20230429233909000007» на диску № 2, о 13:54:30 годин працівник поліції розпочав процедуру складання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння. Після закінчення оформлення акту о 13:56:30 годин, ОСОБА_1 підписав його та зазначив, що “согласен” з результатами огляду. З відеофайлу «20230420233645000006» на диску № 1 видно, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписали оформлений акт огляду о 14:10:30 годин.
Отже апеляційні доводи захисника про неналежне оформлення працівниками поліції акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також про підписання свідками такого акту, є необґрунтованими.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Зміна показань ОСОБА_1 на стадії апеляційного провадження та висунута стороною захисту інша версія подій, на переконання апеляційного суду, може свідчити про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки не має об'єктивного підтвердження та спростовується сукупністю досліджених та наведених у рішенні місцевого суду доказів по даній справі.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Наконечної Т.М. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Наконечної Тетяни Миколаївни - залишити без задоволення, а постанову судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО