Справа № 761/5720/24
Провадження № 2/761/5665/2024
про направлення справи за підсудністю
21 лютого 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2024 року представник позивача звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з даним позовом.
Згідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Отже, законодавець визначив обставини, за яких позови про розірвання шлюбу можуть розглядатись судом за зареєстрованим місцем проживання позивача, а саме: 1) наявність на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей; або 2) позивач за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача; або 3) за домовленістю подружжя в разі, якщо один з них має зареєстроване місце проживання чи перебування в територіальному районі цього суду.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник позивача звертається до Шевченківського районного суду міста Києва за альтернативною підсудністю та вказує, що позивач проживає в Шевченківському р-н. м.Києва, що підтверджується договором оренди нерухомого майна.
В свою чергу, суд наголошує увагу на тому, що згідно пункту 1.2 договору оренди нерухомого майна від 06.07.2022р. ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець орендує нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , саме для використання у господарській діяльності.
Згідно положень статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
На даний час декларування та реєстрація місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулюється виключно Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року № 1871-IX, який набрав чинності 01 грудня 2021 року. У свою чергу, частиною першою статті 4 цього Закону передбачено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Частиною 6 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» також визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Крім того, з метою реалізації положень вказаного Закону, 07 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (набрання чинності 14 березня 2022 року), якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Вказаний Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (пункт 1).
Відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
В даному випадку, до позову не надано належних доказів, які б підтверджували задеклароване у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) позивача у Шевченківському р-н. м.Києва, при цьому, з довідки від 01.05.2023р. №3006-5002737348 слідує, що позивач як внутрішньо переміщена особа фактично проживає у АДРЕСА_2 .
В свою чергу, зі змісту позовної заяви не вбачається, що подружжя досягло згоди щодо розгляду позовної заяви саме за місцем проживання позивача.
Також, матеріали позовної заяви не містять доказів перебування на утриманні позивача малолітньої дитини ОСОБА_3 .
За викладених обставин, відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 28 ЦПК України та, відповідно передачі даної справи за альтернативною підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, необхідно передати на розгляд до Ленінського районного суду м.Запоріжжя, як суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказаний позов.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА