Справа № 758/11220/23
Провадження № 2/761/4601/2024
13 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря: Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни, про стягнення безпідставно отриманих коштів,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.
Предметом позову є:
1. Стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 44712,26 грн. безпідставно стягнутих грошових коштів;
2. Стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни на користь ОСОБА_1 5851,91 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2023 рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі 761/11281/23, яке набрало законної сили визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 27 вчинений 11.01.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк B.C. З ОСОБА_1 перераховувались грошові кошти на користь TOB «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з березня 2019 р. по січень 2022 р. в сумі 50564,17 грн., основна винагорода приватного виконавця складає 5441,91 грн., загальна сума мінімальних витрат приватного виконавця 219,88 грн., загальна сума додаткових витрат приватного виконавця 190,12 грн. Вважає, що дані кошти є безпідставно набутими TOB «Вердикт Капітал» та приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. та підлягають поверненню позивачу.
Відповідач-2 подав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що основна винагорода приватного виконавця була повернута позивачу 26.12.2023 року. Позивачем не надано суду судового рішення, що набрало законної сили, яким дії, рішення чи бездіяльність приватного виконавця в межах виконавчого провадження № 58426255 визнано протиправними. Нормами чинного ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено жодних підстав для звільнення боржника від обов'язку відшкодувати приватному виконавцю понесені ним витрати виконавчого провадження. Питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Юхименко О.Л. винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, має вирішуватися не в порядку стягнення безпідставно набутих коштів.
Відповідач-1 подав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що вони є необґрунтованими та безпідставними, зазначив, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в силу норм чинного законодавства не є підставою для повернення боржнику стягнутих на його підставі коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
В судове засідання, яке відбулось 13.02.2024 року, учасники справи не з'явились, про причини неявки не повідомили. Проте, в матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.06.2023 рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі 761/11281/23, яке набрало законної сили визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 27 вчинений 11.01.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк B.C.
Згідно довідки TOB «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» № 149 від 14.09.2023 р. із заробітної плати ОСОБА_1 проводились утримання згідно виконавчого провадження № 58426255 та перераховувались грошові кошти на користь TOB «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з березня 2019 р. по січень 2022 р. в сумі 50564,17 грн.
Згідно постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 20.02.2019 р. основна винагорода приватного виконавця складає 5441,91 грн.
Згідно постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.08.2023 р. загальна сума мінімальних витрат приватного виконавця 219,88 грн.
Згідно постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 17.08.2023 р. загальна сума додаткових витрат приватного виконавця 190,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.
Також, зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС від 06.03.2019 р. по справі № 910/1531/18.
Суд вважає необхідним звернути увагу на те, що цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис та на його виконання безпідставно стягнуті кошти, покладається не на нотаріуса або виконавця, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом та його примусовим виконанням.
Аналогічна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018р. по справі № 753/4294/17.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає необхідним звернути увагу на те, що цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис та на його виконання безпідставно стягнуті кошти, покладається не на нотаріуса або виконавця, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом та його примусовим виконанням.
З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими вимогами закону та такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні підтвердилась та обставина, що виконавчий напис №27 від 11.01.2019 року вчинений приватним нотаріусомІрпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., визнано таким, що не підлягає виконанню, відпали правові підстави для набуття стягувачем коштів у розмірі 44712,26 грн.
Однак, з огляду на те, що відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис та на його виконання безпідставно стягнуті кошти, покладається не на виконавця, суд вважає, що позивачем в частині стягнення коштів з приватного виконавця у розмірі 5851,91 грн., не обрано належного відповідача та не заявлено до нього позовну вимогу про відшкодування шкоди, а тому, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги до відповідача-1 задоволені, до відповідача-2 залишені без задоволення, та позов задоволено на 87,73%, а тому з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 941,87 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни, про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ: 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), грошові кошти у розмірі 44712(сорок чотири тисячі сімсот дванадцять) гривень 26 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ: 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 941 (дев'ятсот сорок одна) гривня 87 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: