Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2043/24
23 лютого 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100070002036 від 30.09.2023 про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Баландине Кам'янського р-ну Черкаської обл., громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 115 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100070002036, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у вечірній час доби, точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким з 2009 року спільно мешкав, доглядаючи останнього, оскільки ОСОБА_7 не міг самостійно пересуватись у зв'язку із фізичними вадами.
В цей же день у вечірній час доби ОСОБА_5 , перебуваючи за вищевказаною адресою, помітив, що ОСОБА_7 випорожнився в кухонній кімнаті, де він мешкав, та був весь у своїх виділеннях, що розлютило ОСОБА_5 .
На ґрунті цього між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5 , користуючись своєю фізичною перевагою над потерпілим ОСОБА_7 , почав наносити останньому удари обома руками в область голови та силоміць почав тягнути потерпілого до ванної кімнати з метою проведення гігієнічних процедур. В цей час потерпілий ОСОБА_7 почав чинити опір, а у ОСОБА_5 , який був обуреним такою поведінкою потерпілого, раптово виник злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 .
Тоді ж, знаходячись у кухонній кімнаті вказаної квартири, ОСОБА_5 , безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, схопив обома руками останнього з переду та з лівого боку за шию та почав душити, утримуючи в такому положенні, поки останній не перестав чинити опір.
В подальшому ОСОБА_5 відтягнув ОСОБА_7 до ванної кімнаті квартири за вказаною адресою та наніс ще не менше десяти ударів кулаками рук по обличчю та тулубу останнього.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому
ОСОБА_7 були спричинені наступні тілесні ушкодження:
- множинні синці на передній та бічних поверхнях шиї; множинні садна на бічних поверхнях шиї лінійної та дугоподібної форм, деякі з яких розташовуються на фоні вищевказаних синців; крововиливи в товщі м'яких тканин шиї відповідно проекції вищеописаних синців та саден; вогнищевий крововилив в щито-під'язиковій зв'язці зліва з поширенням на ліву бічну стінку гортані; повний перелом правого великого рогу під'язикової кістки з крововиливом в його ділянці; вогнищевий крововилив в проекції тіла
під' язикової кістки; неповний косо-поперечний перелом лівого верхнього рогу щитоподібного хряща в місці його основи з крововиливом в його ділянці; крововилив в товщі лівої частки щитоподібної залози; крововилив в задню стінку глотки; крововилив в товщу передньої поздовжньої зв'язки на рівні тіл 6,7 шийних хребців; поодинокі плямисті крововиливи в товщі кореня язика, які є видовими ознаками механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї руками, які свідчать про дію травматичного тупого предмету (можливо внаслідок удавлення руками) на передню та бічні поверхні шиї, за декілька хвилин (до 5-7 хвилин) до настання смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критеріями небезпеки для життя) та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
- переломи 3-7 ребер справа та 5-7 ребер зліва по середньо-ключичним лініям з крововиливами в їх ділянках, які утворилися від дії тупого (тупих) предмета (предметів) за механізмом удару, могли виникнути незадовго (до 30-60 хв.) до настання смерті та мають ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я) та в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю не перебувають.
- забійна рана на внутрішній поверхні хрящової частини правої вушної раковини, яка утворилася від дії тупого предмета за механізмом удару, могла виникнути незадовго (до 30- 60 хв.) до настання смерті та має ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я) та в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю не перебуває.
- садно в тім'яній ділянці зліва; синець в лівій скроневій ділянці з поширенням на ліву вичинку ділянку та ліве вухо; крововилив в товщі лівого скроневого м'язу; множинні синці на обличчі; численні садна на обличчі, деякі з який розташовуються на фоні синців; крововиливи в м'які тканини голови відповідно розташованим синцям та саднам; синець в підключичній ділянці справа; численні лінійні різнонаправленні та невизначеної форми садна на грудях та животі з крововиливами у підлеглі м'які тканини, синець на правому плечі; два садна на фоні синця на лівому плечі; численні садна на лівій верхній кінцівці; численні садна на нижніх кінцівках, які утворилися від дії тупого (тупих) предмета (предметів) за механізмом удару та тертя відповідно, могли виникнути незадовго (до 30-60 хв.) до настання смерті та мають ознаки легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я), та в причинно- наслідковому зв'язку зі смертю не перебувають.
Причиною смерті ОСОБА_7 стала механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї руками.
Смерть ОСОБА_7 настала близько 2-3 діб до моменту проведення огляду трупа на місці події, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3.
30.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02.10.2023 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, який в подальшому було продовжено до 25.02.2024.
20.02.2024 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, з огляду на вказані обставини, а також на те, що передбачені ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, слідчий просить продовжити застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 днів, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримала із наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на його необґрунтованість.
Заслухавши доводи сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023100070002036 від 30.09.2023, у якому 30.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02.10.2023 відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 28.11.2023, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.12.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до п'яти місяців.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28.12.2023 строк дії застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів, а саме до 25.02.2024 включно.
20.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даний час в ході досудового розслідування доказами та матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та, зокрема, встановлена у вказаних вище ухвалах слідчих суддів Подільського районного суду міста Києва, якими відносно підозрюваного було застосовано та в подальшому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Оцінивши в сукупності всі обставини, наведені в ст. 178 КПК, врахувавши вимоги ст.183 КПК, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого та прокурора про те, що більш м'якші запобіжні заходи на даному етапі не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також запобігти встановленим ризикам.
Оскільки прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які не зменшились, та обґрунтованість підозри, слідчий суддя приходить до переконання, що строк тримання під вартою слід продовжити, оскільки продовження застосування саме такого запобіжного заходу, на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу підозрюваному та які не існували і не розглядались на час застосування та в подальшому продовження запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.
Виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з тим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому слідчий суддя приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного.
З'ясовано також, що 20.02.2024 у кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
У відповідності до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею, тобто у строки досудового розслідування.
Приймаючи до уваги вищенаведене, із урахуванням встановлених в ході розгляду даного клопотання обставин, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100070002036, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 115 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 днів, без визначення розміру застави, з подальшим утриманням його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді діє до 23.03.2024 включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному після її проголошення, вручити учасникам кримінального провадження для відома та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8