Рішення від 27.11.2023 по справі 757/27526/23-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27526/23-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа № 757/27526/23-ц

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідачі Департамент патрульної поліції та Державна казначейська служба України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку провадження в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю співробітників Департаменту патрульної поліції, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 01.08.2021 патрульний поліцейський УПП в м. Києві ДПП Бердецький Д.А. склав щодо ОСОБА_1 протокол серії ААБ №216378 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що Позивач керував транспортним засобом, нібито, з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. 04.11.2021 Деснянським районним судом м. Києва винесено постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Відтак, посилаючись на Постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі №569/1799/16-ц, згідно якої «Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення», позивач стверджує, що йому завдано моральну шкоду. Оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягували до адміністративної відповідальності незаконно. Рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення прийнято 04.11.2021. Отже, строк перебування позивача під судом (строк протягом якого позивач підданий до адміністративної відповідальності) станом на час ухвалення рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення становить 3 місяці 3 дні, що можна відобразити як 3,1 місяців (3 + 3/30 = 3,1). Відтак, просить стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету на свою користь 20770 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю співробітників Департаменту патрульної поліції.

Ухвалою суду від 04.07.2023 у справі за вказаним позовом відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження.

08.08.2023 до суду від представника відповідача-1 Ірини Олійник надійшов відзив, у якому, позовні вимоги вважала необґрунтованими, просила відмовити, зазначила, що складання патрульними поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, в якому фіксується подія, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КУпАП, вказаний протокол є доказом відповідно до вимог статті 251 КУпАП. Неправомірність дій патрульних поліцейських при складанні протоколу не встановлено, тому відсутні визначені статтями 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу підстави для відшкодування державою Україна моральної шкоди, завданої неправомірними діями працівників поліції.

23.09.2023 через канцелярію суду від представника відповідача-2 Березовської М.О. надійшов по справі відзив, у якому звернула увагу суду, що Казначейство, яке залучено до справи як відповідач, згідно із своїми функціональними обов'язками не є учасником спірних правовідносин, і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, зазначила, що позивач обрав неефективний спосіб захисту визначивши підстави для відшкодування шкоди згідно з ст. 1176 ЦК України, оскільки департамент патрульної поліції не є органом який здійснює оперативну-розшукову діяльність та досудове розслідування.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2021 патрульний поліцейський УПП в м. Києві ДПП Бердецький Д.А. склав щодо ОСОБА_1 (надалі - Позивач) протокол серії ААБ №216378 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

04.11.2021 Деснянським районним судом м. Києва винесено постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18) викладено правовий висновок про те, що на підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

У справі, яка розглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

За викладених обставин, суд зазначає, що закриття справи про адміністративне правопорушення дає підстави для відшкодування моральної шкоди відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України та статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» і не є у залежності від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу та чи понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), зазначено, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Суд враховує, що дії працівників поліції щодо затримання позивача та складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування такої шкоди здійснюється незалежно від вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 686/16847/17 (провадження № 61-11590св18), від 01.07.2020 у справі № 347/1977/17 (провадження № 61-10582св18), від 22.07.2020 у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19), від 02.09.2020 у справі № 591/1001/17 (провадження № 61-39927св18), від 09.06.2021 у справі № 726/837/20 (провадження № 61-2647св21), від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21), від 26.01.2022 у справі № 953/6561/20 (провадження № 61-922св21), від 07.09.2022 у справі № 289/2110/21 (провадження № 61-5136св22), від 14.12.2022 у справі № 201/7848/21 (провадження № 61-5118св22), та інших.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено вище, 04.11.2021 Деснянським районним судом м. Києва винесено постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв?язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Отже, з вказаного вбачається, що у зв'язку із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у позивача виникло право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Слід зазначити, що у даній справі, до спірних правовідносин слід застосовувати правовий висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у вищезгаданій постанові від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 19000сво18), та залишили поза увагою той факт, що закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає доводи відповідачів, оскільки у відзивах викладено неправильне тлумачення закону, який регулює правовідносини, що виникають між суб'єктом владних повноважень та фізичною особою у випадку незаконного притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Доводи представника відповідача-2 про те, що скасування постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, суд відхиляє, оскільки відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи були понесені особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат.

Шкода, завдана громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, підлягає відшкодуванню шляхом її стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має керуватися принципами поміркованості, розумності, справедливості, тобто розмір відшкодування шкоди у цьому випадку має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Враховуючи наведені обставини, глибину та тривалість моральних страждань перенесених позивачем, що безумовно призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків останнього, та враховуючи заявлену до відшкодування суму за заподіяну моральну шкоду, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

При цьому, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди 20770,00 грн. не відповідає вимогам розумності та справедливості, з урахуванням тих обставин, що були наведені вище та встановлені судом. Сутність компенсації моральної шкоди як способу захисту цивільних прав полягає у покладенні на правопорушника юридичного обов'язку компенсувати потерпілому втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, спричинених порушенням його блага і прав, а головна мета такої компенсації - надання можливості потерпілій особі за її допомогою відновити втрачену душевну рівновагу, певною мірою пом'якшити заподіяні переживання.

У постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №461/9982/19, від 25.01.2023 у справі №753/22826/19, зазначено, що резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобто, кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів. Проте суди на це уваги не звернули та зробили помилковий висновок про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди безпосередньо з Державної казначейської служби України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі №227/4691/21.

В силу положень п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за даним позовом не справляється, а тому розподілу між сторонами не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю співробітників Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач Департамент патрульної поліції 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646

відповідач Державна казначейська служба України, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646

Суддя Р.В. Новак

Попередній документ
117267818
Наступний документ
117267820
Інформація про рішення:
№ рішення: 117267819
№ справи: 757/27526/23-ц
Дата рішення: 27.11.2023
Дата публікації: 29.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (04.12.2024)
Дата надходження: 30.06.2023
Предмет позову: про відшкодування шкоди
Розклад засідань:
27.09.2023 11:00 Печерський районний суд міста Києва
27.11.2023 11:00 Печерський районний суд міста Києва