Справа №359/12389/23
Провадження №2/359/1033/2024
21.02.2024 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі судового засівання Дьяченку В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В грудні 2023 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з вказаним позовом (а.с.1-13), який обґрунтовує тим, що 20 грудня 2021 року уклав з ОСОБА_1 договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №440707-КС-001. За яким ТОВ «Бізнес Позика» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 45 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 24 тижнів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 3599,19% річних. ТОВ «Бізнес Позика» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 45000 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 600 гривень 85 копійок, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 45000 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 65850 гривень 85 копійок та заборгованості за прострочених платежів за комісією у розмірі 6750 гривень 00 копійок. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Бізнес Позика» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 600 гривень 85 копійок.
12 лютого 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_1 звертає увагу на те, що Договір № 440707-КС-001 про надання кредиту від 20.12.2021 року, не підписаний позивачем та що в матеріалах справи відсутні жодні та належні докази на підтвердження того, що одноразовий ідентифікатор надсилався відповідачу і що останній скористався ним згідно чинного законодавства і виникли правові наслідки. Крім того звертає увагу на Довідку від 02.12.2023 року, згідно яких позивач отримав грошові кошти в розмірі 45 000 гривень згідно вищезазначеного договору. Проте зазначає, що належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу, та який містить відповідні відмітки про виконання цього платіжного документа банком платника. У зв'язку з вище вказаним у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі (а.с.122-123).
Представник позивача в судове засідання не з'явився. У позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач та його представник у судове засідання також не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2023 року було відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк», інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 20.12.2021 року по 02.11.2023 року включно (а.с.83-84).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З візуальної форми послідовності дій Клієнта (а.с.40-42) вбачається, що 20.12.2021 о 16:26:53 ОСОБА_1 здійснив вхід до особистого кабінету на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» www.my.bizpozyka.com, використавши номер телефону, та надав всю необхідну інформацію для формування Товариством (ТОВ «Бізнес Позика») належної пропозиції клієнту.
20.12.2021 о 18:03:43 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. Також клієнту за номером телефону відправлено смс-повідомлення з однаразовим ідентифікатором НОМЕР_4 для підписання.
20.12.2021 о 18:04:55 ОСОБА_1 ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4 паспорт споживчого кредиту.
20.12.2021 о 18:05:04 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 в ІТС індивідуальну оферту (з відповідним активним посиланням), яка містить істотні умови договору.
20.12.2021 о 18:06:53 клієнт ОСОБА_1 ознайомся з офертою Товариства та прийняв її умови.
20.12.2021 18:07:20 за номером телефону НОМЕР_2 ОСОБА_1 підписано електронним підписом (одноразовим ідентифікатором G-7511) Договір №440707-КС-001 про надання кредиту, відтак, 20 грудня 2021 року між ТОВ «Бізпозика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір №440707-КС-001 про надання кредиту (а.с.31-33), за умовами якого: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 45000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Строк кредиту складає 24 тижні; процентна ставка в день 0,86587778 (фіксована ставка); комісія за надання кредиту 6 750,00 грн.; загальний розмір кредиту 45 000,00 грн.; термін дії договору до 06.06.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 99 000,00 грн. (п. 1 Договору);
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та третьої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
Суд встановив, що Договір про надання кредиту №440707-КС-001 від 20.12.2021 підписано ОСОБА_1 у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується наданою позивачем візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №440707-КС-001 від 20.12.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
На виконання умов договору кредитодавець свої зобов'язання відповідно умов кредитного договору виконав, перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові пошти в загальному розмірі 45 000,00 грн., що підтверджується довідками ТОВ ФК «Елаєнс» про успішне здійснення платежів за №473152446 від 20.12.2021 на суму 20 000,00 грн. (а.с.44); №473152869 від 20.12.2021 на суму 25000,00 грн. (а.с.45)
Разом з тим, суд встановив, що анкета клієнта на отримання кредиту містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема, його паспортні дані та номер картки платника податків (а.с.43).
Приналежність банківської карти ОСОБА_1 підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 12.01.2024 №20.1.0.0.0/7 - 240112/29555 щодо випуску банківської карти № НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_1 (а.с.92).
Поряд з цим, на виконання ухвали суду від 15.12.2023 АТ КБ "ПриватБанк" надало довідку (виписку) по вказаному рахунку за період з 20.12.2021 по 02.11.2023 про перерахування коштів у сумі 45 000,00 грн. (20.12.2021 - в сумі 20000,00 грн та 20.12.2021 - в сумі 25000,00 грн) на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів від позивача (а.с.93).
Суд зауважує, що відповідач не надала доказів повернення платежів, у зв'язку із помилковим надходженням на його банківську карту двох платежів загалом на суму 45000,00 грн.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Крім того Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.».
Відтак, аргументи відповідача про не укладення ним спірного кредитного договору та не отримання коштів на визначених у договорі умовах жодними обставинами не підтверджуються, оскільки спірний договір укладений з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та вказана банківська карта, належна відповідачу, на яку були перераховані кредитні кошти.
Суд оцінивши в сукупності надані позивачем докази, щодо укладення Договору №440707-КС-001 про надання кредиту від 20.12.2021 (Електронна форма) та докази отримання коштів відповідачем, дійшов висновку, що вказані обставини підтверджені належними та достатніми доказами, а доказів протилежного матеріали справи не містять.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до наданого позивачем в матеріали справи розрахунку заборгованості вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 02.11.2023 року утворилася заборгованість за кредитним договором №440707-КС-001 в загальному розмірі 117 600 гривень 85 копійок, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 45000 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 65850 гривень 85 копійок та заборгованості за прострочених платежів за комісією у розмірі 6750 гривень 00 копійок (а.с.17-26).
Судом встановлено, що при підписанні договору про надання кредиту сторони погодили строк кредитування, відсотки за його користуванням, порядок погашення кредиту, відповідальність сторін.
При цьому позивачем доведено наявність перед ним у відповідача заборгованості за зазначеним договором щодо прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 45000 гривень 00 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 65850 гривень 85 копійок, на загальну суму 110850 гривень 85 копійок, що підлягає стягненню на його користь.
Разом з тим, пункт 1 вищевказаного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту в розмірі 6750,00 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу статті 228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Отже, суд приходить до висновку, що положення п.1 спірного кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 6750,00 грн. слід відмовити.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про часткове порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».
Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 117600,85 грн.
Оскільки, суд частково задовольняє вимоги - на суму 110850,85 грн, що становить 94,26 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2023,95 грн. (2147,2:100 х 94,26%) судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.3, 13, 228, 526, 612, 625, 638, 639, 640, 1048, 1054 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» розташованого за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411 код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором у розмірі 110850 гривень 85 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» розташованого за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411 код ЄДРПОУ 41084239 судовий збір у розмірі 2023 гривень 95 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.02.2024 року.
Суддя Чирка С.С.