Справа № 357/2825/24
3/357/1683/24
20.02.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення,які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця, командира першого відділення охорони першого взводу охорони першої роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 09.11.2007 Білоцерківським МВМ № 2 ГУ МВС України у Київській області, 15.11.2023 та 18.01.2024 притягувався адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БЦ РТЦК та СП № 3 від 18.02.2024, 17.02.2024 о 20:40 год до заступника командира роти з МПЗ надійшла інформація про те, що сержант ОСОБА_1 , перебуваючи у себе дома, зловживає спиртними напоями. Приїхавши на місці, було виявлено ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Вказане дозволяє стверджувати, що сержант ОСОБА_1 , військовослужбовець ЗСУ, розпивав алкогольні напої під час дії в країні правового режиму військового стану. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення визнав та пояснив, що він після чергування 16.02.2024 року, перебуваючи вдома в увільненні 17.02.2024, отримав від свого командира роти ОСОБА_2 вказівку, що йому не потрібно виходити на службу 18.02.2024, а з'явитися необхідно в понеділок 19.02.2024. У зв'язку з цим, він дозволив собі вживати алкогольні напої вдома, обов'язки по службі в той час він не виконував, на службу ходить по складеному графіку чергування. Однак у нього вийшла якась неприємна ситуація із фотографіями у соцмережі. До нього приїхали 17.02.2024 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , забрали його до ВСП, де провели огляд.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.02.2024; письмові пояснення ОСОБА_3 від 18.02.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 18.02.2024; роздруківку із технічного приладу «Алконт-М», прилад № 00280 від 17.02.2024 тест № 1692, згідно якої результат становить 2,52 проміле алкоголю у видихуваному повітрі; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, з якого вбачається, що огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . За результатами проведеного огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Алконт-М № 00280», результат був позитивний - 2,52 проміле, від підпису ОСОБА_1 відмовився; характеризуючі дані на особу адмінправопорушника ОСОБА_1 , прийшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне та повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024 на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними останній раз Указом від 05 лютого 2024 № 49/2024, затвердженого Законом України від 06 лютого 2024 № 3564-ІХ) строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року.
Окрім того, особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Отже, наразі в Україні діє особливий період.
Отже, наразі в Україні діє особливий період.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно з п. 6 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24.03.1999, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. (Згідно з ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду в умовах особливого періоду.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, його було складено за розпивання алкогольних напоїв та перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння у себе дома, в зв'язку з чим проводився огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про те, що ОСОБА_1 виконував розпивав алкогольні напої на території військової частини або військового об'єкту, як того вимагають положення ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення не викладено об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно із ч. 2 розділу II Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення від 14.12.2021 №1622/37244, у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява N 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 172-20 ч. 3, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА