Постанова від 26.02.2024 по справі 354/195/24

Справа № 354/195/24

Провадження № 3/354/302/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм таксі,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Управлінням патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №213599 від 08.01.2024 року, громадянин ОСОБА_1 08.01.2024 року здійснював перевезення пасажирів в режимі таксі без відповідних документів, а саме відсутня ліцензія, перевезення здійснював на транспортному засобі Scoda «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Карпатська, 65-Б в с.Поляниця.

У судові засідання, призначені на 08.02.2024 року, 26.02.2024 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повідомлень за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, які повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи у суді, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, суд із урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ч.2 ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до переконання, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною першою ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об'єктивна сторона вищевказаного адміністративного правопорушення виражається у таких формах: 1) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання; 2) провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

У відповідності до п.24 ч. 1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до положень ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Згідно із ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно роз'яснень, викладених у п.п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємництва, та юридичними особами.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №213599 від 08.01.2024 року складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

У матеріалах справи окрім протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ВАВ №213599 від 08.01.2024 року відсутні будь-які докази, що підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення пасажирів в режимі таксі та отримання ним доходу від такої діяльності у вказані в протоколі день та час.

Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 являється суб'єктом підприємницької діяльності та не має ліцензії на здійснення відповідного виду господарської діяльності, як і доказів того, що він систематично (більше трьох разів протягом року) здійснював господарську діяльність із перевезення пасажирів легковим автотранспортом, що є однією з основних ознак господарської діяльності, яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, зокрема пояснень осіб, які користувались послугами з перевезення, доказів отримання ОСОБА_1 винагороди за надання вказаних послуг, зокрема у вказані у протоколі про адміністративне правопорушення день та час, до протоколу не додано.

Долучений до матеріалів справи відеозапис, на якому зафіксовано припаркований автомобіль марки Scoda «Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 із шашкою «таксі» не може бути взятий судом до уваги в якості належного доказу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки на відео не зафіксовано факту того, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів в режимі таксі, так як не зафіксовано присутність будь-яких інших осіб, окрім ОСОБА_1 , яким останній надавав послуги з перевезення.

У відповідності до приписів ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин, суд приходить до переконання про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення день та час господарської діяльності із надання послуг з перевезення пасажирів.

У відповідності до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення - п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 9, 164, 247, 251, 254, 256, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: Т. Л. Ваврійчук

Попередній документ
117262669
Наступний документ
117262671
Інформація про рішення:
№ рішення: 117262670
№ справи: 354/195/24
Дата рішення: 26.02.2024
Дата публікації: 29.02.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку провадження господарської діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (26.02.2024)
Дата надходження: 24.01.2024
Предмет позову: Порушення порядку провадження господарської діяльності
Розклад засідань:
08.02.2024 15:50 Яремчанський міський суд Івано-Франківської області 
26.02.2024 08:45 Яремчанський міський суд Івано-Франківської області 
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВАВРІЙЧУК ТЕТЯНА ЛЮБОМИРІВНА
суддя-доповідач:
ВАВРІЙЧУК ТЕТЯНА ЛЮБОМИРІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Корнійчук Віктор Миколайович