Справа № 202/98/24
Провадження № 2/202/2660/2024
26 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За змістом положень ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заяви фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подаються до суду за місцем її проживання.
Разом з тим суд зазначає, що порядок подачі таких заяв за місцем проживання заявника, унормований ч. 1 ст. 316 ЦПК України визначений виключно для справ, які підлягають розгляду у порядку окремого провадження.
Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Звертаючись до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з позовною заявою про встановлення постійного проживання зі спадкодавцем, ОСОБА_1 вказала, що звертається до суду саме у порядку позовного провадження, що свідчить про наявність між нею та відповідачкою спору щодо спадкового майна.
Предметом позовної заяви у зазначеній справі опосередковано є нерухоме майно по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18.
У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/19 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).
Так, Верховний Суд у Постанові від 10.10.2019 року по справі № 61-14226св19 вказав на те, що «у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності».
Зважаючи, що предметом позовної заяви у зазначеній справі опосередковано є нерухоме майно по АДРЕСА_1 , суд приходить висновку що на спірні правовідносин поширюється виключна підсудність відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, отже вказана справа повинна розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.
Підстав для застосування іншого виду підсудності судом не вбачається.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, беручи до уваги, що зазначений позов виникає з приводу нерухомого майна, яке розташоване АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, вказану цивільну справу слід передати на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, оскільки справа належить до його територіальної юрисдикції (підсудності).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 30-31, 258-260, ст. 353- 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини передати за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Копію ухвали направити позивачу до відома.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В. Маринін