15 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13839/22 пров. № А/857/19556/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023року (суддя- Кузан Р.І., ухвалене в м. Львові 13:49, повний текст складено 09.10.2023) у справі № 380/13839/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання незаконним та скасування наказу,-
В жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області від 05.09.2022 № 571-к/тм "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, вважаючи, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції відповідачем не був поданий.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення суду та в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста Радехівського відділу Головного управління ДМС України у Львівській області.
Відповідно до п.1 розділу 3 Посадової інструкції головного спеціаліста Радехівського районного відділу Головного управління ДМС України у Львівській області, з якою ОСОБА_1 ознайомилась 06.05.2020, до основних посадових обов'язків позивачки належить здійснення функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет, їх розгляд, ідентифікація осіб, прийняття рішення та видачу паспорта громадянина України у формі ID-картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Наказом ГУ ДМС України у Львівській області №102 від 05.07.2022 проведено службову перевірку щодо вчинення працівниками Радехівського відділу дій, пов'язаних із видачею паспорта громадянина України для виїзду за кордон зі зміненими установчими даними.
За результатами службової перевірки затверджено висновок від 20.07.2022 № 4601.19/7359-22.
Перевіркою, зокрема, встановлено, що 30.03.2021 до Радехівського РВ ГУ ДМС України у Львівській області з питання оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернувся громадянин, який для оформлення даного документа надав паспорт громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 17.03.2020 Збаразьким РВ УДМС України в Тернопільській області та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.
Прийом та розгляд документів, що були подані заявником, проводився ОСОБА_1 , головним спеціалістом Радехівського відділу Головного управління ДМС України у Львівській області, яка відповідно до посадових обов'язків повинна була здійснити перевірку повноти поданих документів та звірку відомостей, зазначених в заяві-анкеті з даними паспорта громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 .
Встановлено, що позивачкою під час оформлення паспорта для виїзду за кордон створено заяву-анкету від 30.03.2021 №18635806, до якої було долучено скановану копію паспорта громадянина України, квитанцію про сплату адміністративного збору, отриманий та збережений в базі даних відцифрований електронний підпис особи та акт про неможливість отримання відцифрованих відбитків пальців рук від 30.03.2021 №7. В графі «№ заяви-анкети» Журналу реєстрації актів про неможливість отримання відцифрованих відбитків пальців рук Башинська відобразила ідентифікаційний номер ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), а не номер самої заяви-анкети (№ НОМЕР_3 ).
Засвідчивши своїм підписом в заяві-анкеті, що надані відомості звірено з даними паспорта громадянина України та відсутні підстави для тимчасової відмови у видачі паспорта ОСОБА_1 завершила формування заяви-анкети та прийняла рішення щодо направлення на друк паспортного документа.
На підставі поданих документів даній особі 31.03.2021 було присвоєно УНЗР №19830616-11312 та оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 на прізвище ОСОБА_2 .
Зазначений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 06.04.2021 було доставлено до Радехівського відділу ГУ ДМС України у Львівській області.
В подальшому, на адресу Радехівського відділу ГУ ДМС України у Львівській області 14.01.2022 надійшов запит №6116/94-22 від Збаразького відділу УДМС України у Тернопільській області щодо проведення перевірки законності видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 . До Збаразького відділу звернувся громадянин України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення паспорта громадянина України замість втраченого. Під час оформлення паспортного документу було виявлено, що на фото у заяві-анкеті від 12.03.2020 №4623055 та заяві-анкеті від 14.01.2022 №7325795 на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зображено одну і ту ж саму особу.
Проте, фотозображення особи у заяві-анкеті від 30.03.2021 №18635806 щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (код підрозділу 4633) на ім'я ОСОБА_2 ставить під сумнів тотожність особи.
Листом №4633/15-22 від 18.01.2022 начальник Радехівського відділу ГУДМС України у Львівській області надав відповідь та вказав, що в ході перевірки встановлено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 відповідно до п.п.8 п.89 Порядку №152 необхідно вважати недійсним та таким, що підлягає анулюванню та знищенню у встановленому порядку. Повідомлено також про підготовку до надсилання висновку службової перевірки для його затвердження в ДМС України відповідно до п.91 Порядку №152. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 виготовлений на ім'я ОСОБА_2 до затвердження висновку ДМС України знаходиться на зберігання в Радехівському відділі.
05.07.2022 до ГУ ДМС України у Львівській області надійшла доповідна записка від начальника Радехівського відділу Василя Полійчука про те, що відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.06.2022 про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи було здійснено виїмку документів та паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 , виготовленого на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м.Збараж Тернопільської області.
В ухвалі суду зазначено, що ОСОБА_1 , головний спеціаліст Радехівського відділу виконувала функції з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, до Радехівського відділу звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ОСОБА_2 . Також Радехівським відділом станом на 23.06.2022 інформація про анулювання паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 не була внесена.
Згідно пункту 43 Порядку №152 після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон.
Відповідно до пункту 44 Порядку №152 ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Пошук інформації в Реєстрі щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися). У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 прийняла рішення щодо друку паспортного документа, комісія з проведення службової перевірки дійшла висновку, що позивачка не здійснила або здійснила недостатню ідентифікацію особи, що призвело до незаконного виготовлення паспорта.
Слід зазначити, що даного приводу, комісією отримано пояснення в працівників Радехівського відділу.
ОСОБА_1 в своєму поясненні підтвердила факт оформлення даних документів та зазначила, що в ході процедури відбору відбитків пальців рук, тобто всіх десяти пальців, нею було здійснено дві спроби, однак незважаючи на це якісно відібрати відбитки пальців рук їй не вдалось, про що було складено відповідний акт.
В ході оформлення паспортного документа під час проведення процедури фотографування та ототожнення особи з наданими даними паспорта громадянина України жодних підозр про те, що це інша особа в неї не виникло. Також дані розбіжності не були встановлені під час опрацювання заяви-анкети та при прийнятті рішення на друк.
ОСОБА_1 в поясненнях вказала, що розбіжності щодо особи було виявлено 07.04.2021 керівником Радехівського відділу Василем Полійчуком після прибуття паспортного документа до відділу. На виконання його усної вказівки вказаний паспорт поміщено позивачкою на зберігання у робочий сейф.
У своєму поясненні ОСОБА_4 , начальник Радехівського відділу, підтвердив факт виявлення ним розбіжностей даних та надання усної вказівки щодо забезпечення зберігання паспортного документа виданого на прізвище ОСОБА_2 в службовій шафі ОСОБА_1 . Про факт проведення обшуку 01.07.2022 слідчим другого слідчого управління ДБР у м. Львові та працівниками СБУ в Тернопільській області ним було повідомлено доповідною запискою керівництво Головного управління лише 04.07.2022.
Згідно п. 91 Порядку №152 у разі прийняття працівником рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник структурного підрозділу, в якому здійснено його оформлення, проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, і його безпосереднім керівником та погоджується керівником територіального органу ДМС.
18.07.2022 начальник Радехівського відділу ГУ ДМС України у Львівській області надав проект висновку службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом ГУ ДМС України у Львівській області від 19.07.2022 № 4601.11.1- 6332/46.1-22 даний висновок надіслано до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України для визнання паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 31.03.2021 серії НОМЕР_4 недійсним та таким, що підлягає анулюванню та знищенню у встановленому законом Порядку.
За результатами службової перевірки комісія у висновку від 20.07.2022 надала пропозиції щодо відкриття дисциплінарних проваджень щодо начальника Радехівського відділу ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 та головного спеціаліста Радехівського відділу ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2022 наказом ГУ ДМС України у Львівській області №463-к/тм порушено дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста Радехівського відділу ОСОБА_1 .
За результатами дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією внесено керівництву відповідача подання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани.
В подальшому, наказом ГУ ДМС України у Львівській області №571-к/тм від 05.09.2022 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Не погоджуючись з вказаним наказом ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Спірні правовідносини зводиться до того, що на думку позивачки відповідачем порушено строки накладення дисциплінарного стягнення, які передбачені Законом України «Про державну службу».
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовані Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року із змінами та доповненнями (далі -Закон № 889-VIIІ).
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до ст.1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є, зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п.5 ч.2 ст. 65 Закону №889-VIII).
Згідно ч.1 та ч.3 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до статті 68 Закону №889-VIII визначені суб'єкти, уповноважені порушувати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Згідно ст.69 Закону №889-VII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Відповідно до ст.73 Закону №889-VII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно статті 67 Закону №889-VII визначено обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;
4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;
5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Як вірно зазначено судом першої інстанції аналіз норм Закону №889-VII, в контексті спірних правовідносин, дає підстави суду дійти до таких висновків:
У разі невиконання або неналежного виконання позивачкою своїх посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, що є дисциплінарним проступком, до неї може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани;
При накладенні дисциплінарного стягнення керівник відповідача повинен враховувати викладені в поданні дисциплінарної комісії висновки та дослідити всі матеріали дисциплінарної справи;
При накладенні дисциплінарного стягнення керівник відповідача повинен враховувати всі обставини, які пом'якшують та які обтяжують відповідальність державного службовця.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач дотримався процедури проведення дисциплінарного провадження та притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків та норм Порядку №152 підтверджується належними та допустимими доказами, які отримані в ході проведення службової перевірки та дисциплінарного провадження та не спростовані позивачкою.
Вид дисциплінарного стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення. При проведенні дисциплінарного провадження комісією були враховані пояснення позивачки та її керівника, а також обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , зокрема усвідомлення та визнання нею своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень, високі показники виконання службових обов'язків, а також обставини, що обтяжують відповідальність державного службовця, а саме виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон зі зміненими установчими даними, який міг нанести неповторної шкоди як громадянину України, на ім'я якого оформлено цей паспорт, так і державі, оскільки громадянин ОСОБА_3 перебуває у національному та міжнародному розшуку.
Таким чином, у відповідача було достатньо підстав, для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення нею дисциплінарного проступку.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що при накладенні дисциплінарних стягнень відповідач, як орган владних повноважень, зобов'язаний забезпечити дотримання всіх без винятку гарантій прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, передбачених ст. 74 Закону №889-VII.
Згідно ч. 5 цієї статті дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що дисциплінарне стягнення за жодних обставин не може бути накладене на державного службовця після закінчення однорічного строку з моменту вчинення дисциплінарного проступку.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції що, попри доведення відповідачем факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, дисциплінарне стягнення за його вчинення накладене відповідачем з порушенням строків, визначених ч.5 ст.74 Закону №889-VII.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведене свідчить про невідповідність оскаржуваного наказу критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, передбачених ст.2 КАС України. Зокрема, оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем не на підставі чинних норм законодавства, а також несвоєчасно.
Поряд з цим, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи відповідача щодо триваючого характеру правопорушення позивачки. Суть дисцплінарного проступку позивачки полягає в тому, що нею всупереч посадовим обов'язкам та нормам Порядку №152 не проведено належної ідентифікації особи-заявника та перевірки поданих ним документів для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що призвело до незаконного виготовлення такого паспортного документа. Тобто, дисциплінарний проступок вчинений позивачкою саме в момент отримання нею документів від ОСОБА_3 та оформлення заяви-анкети. Наслідком такого дисциплінарного проступку є незаконне виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 31.03.2021.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 380/13839/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 26.02.2024