"09" листопада 2007 р. Справа № 17/810/07
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Хімороді В.Г.,
з участю представників сторін:
від позивача -Гнатюк К.О, довіреність № б/н від 08.11.2007 року,
Баронов В.Л. -директор;
від відповідача -Саприкіна М.Г., довіреність № б/н від 03.10.2007 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/810/07
за позовом приватного підприємства «КВІТ», Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 26-А,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Мегагруп», м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25,
про стягнення заборгованості,-
Приватне підприємство «КВІТ» (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Мегагруп» (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:
Протягом 2007 року відповідач відповідно до видаткової накладної № КВ -0000280 від 6 березня 2007 року та акт прийому-передачі від березня 2007 року отримав від позивача товар на загальну суму 3 239 грн., відповідно до видаткової накладної № КВ - 0000383 від 27 березня 2007 року та довіреність серії ЯНЖ № 315738 від 27 березня 2007 року - на загальну суму 1 933 грн. 50 коп., відповідно до видаткової накладної № КВ - 0000428 та довіреність серії ЯНЖ№ 315741 - на загальну суму 5 964 грн., відповідно до видаткової накладної № КВ-0000478 від 17 квітня 2007року та довіреність серії ЯНЖ № 315744 від 17 квітня 2007року на отримання продукції - на загальні суму 6 132 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов 'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов 'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв 'язку.
Відповідач приймав таку форму договору купівлі-продажу та постійно оплачував позивачу отриману за накладними продукцію. Однак, за останнім укладеним договором купівлі-продажу по накладній № КВ-0000478 від 17 квітня 2007 року на загальні суму 6 132 грн. 60 коп. вартість продукції була оплачена не повністю, а лише у розмірі 2 000 грн.
Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 4 132 грн. 60 коп.
17.07.2007 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 106, яка залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідач надав у судове засідання відзив, в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 500 грн. На підтвердження цього, ним наданий договір щодо надання адвокатських послуг від 01 жовтня 2007 року та квитанція до прибуткового касового ордера № 4 від 01 жовтня 2007 року.
Суд приходить до висновку про можливість задоволення даного клопотання, оскільки, відповідно до Роз»яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(редакція з 01.02.2005 року) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт 10 в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду N 04-5/609 від 31.05.2002 року).
Враховуючи дане, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги приватного підприємства «КВІТ» задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Мегагруп», м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25 (код ЄДРПОУ 33730600) заборгованість у розмірі 4 132 грн. 60 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 500 грн., державне мито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь приватного підприємства «КВІТ», Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 26-А, (код ЕДРПОУ 32790061).
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Коваль С.М.