Номер провадження: 22-з/813/18/24
Справа № 501/205/23
Доповідач Лозко Ю. П.
06.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник-адвокат Артем'єва Кристина Миколаївна
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 20 лютого 2023 року
у цивільній справі ОСОБА_2 , який діє в інтересах Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про знесення об'єкту самочинного будівництва,
встановив:
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20 лютого 2023 року позовну заяву подану ОСОБА_2 , в інтересах Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про знесення об'єкту самочинного будівництва визнано неподаною та повернуто позивачу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 20 лютого 2023 року залишено без змін.
01 серпня 2023 року до початку судового засідання, засобами електронного зв'язку відповідачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник-адвокат Артем'єва К.М. звернулася до апеляційного суду із заявою про стягнення понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу.
У якості додатків до вказаної вище заяви, представник ОСОБА_1 , адвокат Артем'єва К.М. долучила: ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір №50 (витяг) про надання правової допомоги, додаток до договору №50 про надання правової допомоги, акт виконаних робіт №1 від 31 липня 2023 року.
Як убачається із ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії
ВН №1245536 від 07 травня 2023 року представництво інтересів ОСОБА_1 у Одеському апеляційному суді здійснювала адвокат Артем'єва К.М. на підставі договору про надання правової допомоги №50 від 07 жовтня 2021 року.
За умовами договору про надання правової допомоги №50 від 07 жовтня 2021 року, укладеного між адвокатом Артем'євою К.М. та ОСОБА_1, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється актом виконаної роботи до цього договору. Оплата гонорару клієнтом можливо на протязі всього часу надання правової допомоги, але не пізніше отримання рішення (постанови, ухвали по справі) (п.4).
Відповідно до п.1 додатку до договору №50 про надання правової допомоги від 07 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Артем'євою К.М., сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатської (правничої допомоги) вказаної в Договорі і визначної Дорученням, у розмірі 3000 грн.
Сторони погодили, що вказаний в пункті 1 цього додатку розмір гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги вказаної в договорі і визначеної дорученням визначено сторонами з урахуванням складності справи, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу і строку дії договору протягом якого доручення підлягає виконанню.
Згідно акту виконаних робіт №1 від 31 липня 2023 року, засвідченого підписами адвоката Артем'євої К.М. та ОСОБА_1, адвокат виконала для клієнта роботи за договором про надання правової допомоги від 07 жовтня 2021 року та додатку до договору №1 від 07 травня 2023 року, а саме: консультація (1 година), складання відзиву на апеляційну скаргу (2 години), представництво інтересів в апеляційному суді. Вартість робіт за договором про надання правової допомоги №50 від 07 жовтня 2021 року становить
3000 грн., які були сплачені адвокату при підписанні цього акту.
22 серпня 2023 року засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник-адвокат Артем'єва К.М. подала на адресу апеляційного суду заяву у якій просить ухвалити у цій справі додаткове судове рішення, яким вирішити питання стосовно стягнення зі скаржника ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 понесених нею судових витрат у розмірі 2 500 гривень.
Заява обґрунтована тим, що під час прийняття постанови, апеляційний суд не прийняв рішення стосовно розподілу судових витрат, про що 01 серпня 2023 року представником відповідачки було подано заяву до суду апеляційної інстанції.
На адресу апеляційного суду ОСОБА_2 надіслав клопотання у якому просить закрити апеляційне провадження №22-ц/813/5262/23 у цій справі №501/205/23, яке обґрунтоване тим, що на думку скаржника, апеляційний суд на підставі клопотання/заяви, поданого адвокатом Артем'євою К.М., призначив апеляційну справу до слухання, що є незаконним, і не відноситься до повноважень апеляційного суду, який вже виконав свої повноваження до 01 серпня 2023 року. Крім того зазначає, що статті 133-143 ЦПК України, які регламентують розподіл та стягнення судових витрат між сторонами, не передбачають стягнення судових витрат у випадку визнання неподаною позовної заяви та її повернення, тобто суд у даному випадку, за твердженням скаржника, не може або не має повноважень за регламентацією процесуального законодавства України вирішувати питання про розподіл або стягнення судових витрат.
Учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подавали.
У відповідності до приписів ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обґрунтування заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення, апеляційний суд зауважує про таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша та друга статті 15 ЦПК України).
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачці ОСОБА_1 на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів враховує таке.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не має права втручатися у ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України.
Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону про адвокатуру, відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті іншою стороною в порядку компенсації сплаченого адвокату гонорару, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат, зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Так, сторони Договору №50 від 07 жовтня 2021 року у додатку до цього договору, узгодили фіксовану суму гонорару у розмірі 3000 грн. за надання адвокатської (правничої) допомоги, вказаної у зазначеному вище договорі. За таких умов кількість годин, витрачених на надання цієї допомоги не впливає на розмір цього гонорару у цьому конкретному випадку.
Наведений у акті виконаних робіт, перелік конкретних складових професійної правової (правничої) допомоги, наданої відповідно до Договору №50, з точки зору принципу розумності відповідає представництву сторони у апеляційному провадженні з приводу такого роду спору, враховуючи конкретні обставини цієї справи.
В заяві про ухвалення додаткового рішення у справі, представник відповідачки порушує питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень, тобто меншому, ніж розмір фіксованого гонорару, домовленість щодо сплати якого досягнуто між ОСОБА_1 та адвокатом Артем'євою К.М.
Підсумовуючи наведене вище колегія суддів вважає, що заявлені відповідачкою до відшкодування понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, що пов'язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції є обґрунтованими.
Водночас колегія суддів зауважує, що ОСОБА_2 не заявлено про не співмірність витрат, понесених відповідачкою ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів тощо, і не надано доказів невідповідності таких витрат, фактично наданим послугам.
Посилання ОСОБА_2 у поданому до апеляційному суду клопотанні про закриття апеляційного провадження з підстав відсутності у апеляційного суду повноважень на вирішення питання про ухвалення у справі додаткового судового рішення, зводяться до суб'єктивного тлумачення скаржником процесуальних норм.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 381 ЦПК України
постановив:
Заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник-адвокат Артем'єва Кристина Миколаївна задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.
Додаткова постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст постанови складено 12 лютого 2024 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
М.В. Назарова