Справа№751/1356/24
Провадження №1-кс/751/374/24
22 лютого 2024 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
особи, стосовно якої розглядається клопотання - ОСОБА_4 (BELYI Maksim)
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, застосованого до громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 )
Начальник відділу міжнародно-правового співробітництва Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладених обов'язків на два місяці, застосованого до громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Відділу поліції № 1 слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації у місті Владивосток Приморського краю здійснюється досудове розслідування у кримінальній справі № 035860 від 15.05.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації.
Слідчим відділом Управління ФСБ Росії по Приморському краю 08.06.2016 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого за вчинення зазначених злочинів. Проте, пред'явити обвинувачення ОСОБА_4 особисто не виявилося можливим, у зв'язку з чим 08.06.2016 року його оголошено у міжнародний розшук.
Постановою Фрунзенського районного суду міста Владивостока від 24.06.2016 року у справі № 3/1 1-88/2016 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.06.2020 року , залишеною без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19.06.2020 року, до ОСОБА_4 застосовано тимчасовий арешт на 40 діб, а саме: до 23 години 20 хвилин 15.07.2020 року , до отримання запиту про видачу російської сторони з утриманням ОСОБА_4 в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25.03.2022 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком дії запобіжного заходу до 24.05.2022 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме :з'являтися за кожною вимогою до органу, який проводить екстрадиційну перевірку чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - повідомити про це посадову особу чи орган, що здійснив виклик; не відлучатися без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку, за межі Івано-Франківської області; повідомляти орган, який проводить екстрадиційну перевірку, про зміну місця проживання та місця роботи; здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
У подальшому, ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.12.2023 року строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання продовжено до 25.02.2024 року , з продовженням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи відомості наявні у матеріалах запитуючої сторони про ухилення ОСОБА_4 від правосуддя, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, вік та стан здоров'я ОСОБА_4 , міцність його соціальних зв'язків, наявні достатні підстави для продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід є найбільш м'яким, до прийняття рішення Офісом Генерального прокурора про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності та здійснення фактичної передачі компетентним органам Російської Федерації, є достатнім запобіжним заходом для запобігання можливим спробам ОСОБА_4 переховуватись з метою уникнення передачі його компетентним органам Російської Федерації.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Особа, стосовно якої розглядається клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Відділу поліції № 1 слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації у місті Владивосток Приморського краю здійснюється досудове розслідування у кримінальній справі № 035860 від 15.05.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації.
Слідчим відділом Управління ФСБ Росії по Приморському краю 08.06.2016 винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого за вчинення зазначених злочинів.
08.06.2016 року ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.
Постановою Фрунзенського районного суду міста Владивостока від 24.06.2016 у справі № 3/1 1-88/2016 обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
05.06.2020 року о 23 годині 20 хвилин, у ОСОБА_4 затримано працівниками прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порядку статей 208, 582 КПК України.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07.06.2020 року, залишеною без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19.06.2020, до ОСОБА_4 застосовано тимчасовий арешт на 40 діб, до 15.07.2020 року, до отримання запиту про видачу російської сторони з утриманням ОСОБА_4 в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
До Офісу Генерального прокурора надійшов запит компетентних органів Російської Федерації про видачу ОСОБА_4 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому злочинів.
08.07.2020 року Офісом Генерального прокурора прокуратурі Чернігівської області доручено проведення екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі ОСОБА_4 , у порядку ст. 587 КПК України, а також звернутися до суду із клопотанням про застосування до нього екстрадиційного арешту.
Інкриміновані ОСОБА_4 діяння за законодавством України відповідають кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами.
Передбачені ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинені злочини не минули.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14.07.2020, залишеною без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04.08.2020, до ОСОБА_4 застосовано екстрадиційний арешт до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, але не більше 12 місяців.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07.09.2020, залишеною без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07.10.2020, визнано наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою (екстрадиційним арештом) до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації на шістдесят днів, до 05.11.2020.
У подальшому, ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.06.2021, залишеною без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30.06.2021, ОСОБА_4 змінено запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії запобіжного заходу визначено до 04.08.2021.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03.08.2021 строк дії запобіжного заходу продовжено до 02.10.2021 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому, ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31.08.2021 змінено спосіб виконання ухвали суду від 03.08.2021 у зв'язку із зміною ОСОБА_4 свого місця проживання на адресу: АДРЕСА_1 .
У подальшому, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25.03.2022 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зі строком дії запобіжного заходу до 24.05.2022 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (з'являтися за кожною вимогою до органу, який проводить екстрадиційну перевірку чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - повідомити про це посадову особу чи орган, що здійснив виклик; не відлучатися без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку, за межі Івано-Франківської області; повідомляти орган, який проводить екстрадиційну перевірку, про зміну місця проживання та місця роботи; здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
У подальшому, ухвалами Новозаводського районного суду міста Чернігова строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання продовжувався з продовженням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.12.2023 строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання продовжено до 25.02.2024 з продовженням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час екстрадиційної перевірки установлено, що Державною міграційною службою України прийнято рішення від 02.02.2021 № 32-21 про відмову у визнанні громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 02.02.2021 № 32-21 та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 оскаржено позивачем до Касаційного адміністративного суду.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 12.01.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року.
16.02.2023 року ОСОБА_4 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області подано заяву-анкету про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
25.04.2023 року ОСОБА_4 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не розгляді заяви-анкети громадянина РФ ОСОБА_4 від 16.02.2023 року про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту у порядку, визначеному ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та неприйняття відповідного рішення за такою заявою та зобов'язання Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області вирішити питання про прийняття до розгляду зазначеної заяви-анкети.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Таким чином КПК України визначено, що розгляд питання про продовження дії обов'язків здійснюється у порядку, передбаченому ст.199 КПК України для продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 2 ст. 585 КПК України при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Відповідно до ч. 4 ст. 590 КПК України рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України.
У даному випадку екстрадиційна перевірка стосовно ОСОБА_4 залишається не завершеною, оскільки ОСОБА_4 подано до Київського окружного адміністративного суду позов до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року відкрито провадження у справі.
З урахуванням тривалості строку вирішення питання про видачу особи на запит іноземної держави, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує особі у разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого клопотання, міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 на території України та наявність на утриманні неповнолітньої дитини, вік та стан здоров'я, беручи до уваги те, що рішення суду про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову у визнанні ОСОБА_4 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту оскаржено, у зв'язку з чим неможливе завершення екстрадиційної перевірки та складання відповідного висновку прокуратурою області, відповідно до ч. 4 ст. 590 КПК України, слідчий суддя визнає наявними підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, із продовженням покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, який зможе забезпечити здійснення всіх процесуальних дій та забезпечити належну процесуальну поведінку особи.
Керуючись статтями 177-179, 184, 194, 196, 309, 585 КПК України слідчий суддя
Клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, застосованого до громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до 22 квітня 2024 року.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.03.2022 року на громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, до 22 квітня 2024 року, а саме:
- з'являтися за кожною вимогою до органу, який проводить екстрадиційну перевірку чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - повідомити про це посадову особу чи орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку, за межі Київської та Чернігівської областей;
- повідомляти орган, який проводить екстрадиційну перевірку, про зміну місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Роз'яснити ОСОБА_4 про те, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_4 покласти на прокурора Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий cуддя ОСОБА_1