Справа № 464/8895/23
пр.№ 2/464/507/24
22.02.2024 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар судового засідання - Шманько О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованостіза кредитним договором, -
встановив:
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №102070115 від 01.07.2021 в розмірі 31 200 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 01.07.2021 з власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №102070115. В подальшому, ТОВ «Мілоан» направило відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого остання підтвердила прийняття умов кредитного договору № 102070115 від 01.07.2021 і таким чином уклала договір про споживчий кредит строком на 30 днів. На підставі платіжного доручення 01.07.2021 відповідачу перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000 грн. Проте, відповідач не виконала належним чином свої кредитні зобов'язання. 13.10.2021 згідно з умовами договору відступлення прав вимоги №10Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно останнє набуло права вимоги до відповідача. Згідно з договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 35 200 грн.
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс»в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечив, позов підтримав у повному обсязі та просив суд такий задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву.
Представник третьої особи ТОВ «Мілоан» у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 01.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102070115, згідно з п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк 30 днів надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 8 000 грн., а позичальник - повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін до 31.07.2021 та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 800 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 2 400 грн., які нараховуються за ставкою 1 відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Також визначено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом - 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).
Разом з тим, на укладення цього договору в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 подала анкету-заяву на отримання кредиту №102070115. У такій анкеті-заяві визначено суму кредиту, строк дії та дату повернення кредиту, комісію та відсотки за користування кредитом тощо, які є однаковими з умовами, передбаченими договором споживчого кредиту.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано такий електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За правилами частин 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
На підтвердження виконання ТОВ «Мілоан» зобов'язань за кредитним договором, суду надано копію платіжного доручення №29399518 від 01.07.2021, за яким ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 8 000 грн.
Встановлено, що відповідно до договору факторингу №10Т від 13.10.2021, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс», як фактором, та ТОВ «Мілоан», як клієнтом, останній зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно з витягом з додатку № 1 до договору факторингу №10Т від 13.10.2021 ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102070115 від 01.07.2021 на суму заборгованості 35 200 грн.
Також суду надані копії платіжних інструкцій на підтвердження сплати коштів за відступлення права вимоги.
Таким чином позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії №102070115 від 01.07.2021 за період з 13.10.2021 до 22.12.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 31 200 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн.;
- заборгованість за відсотками становить - 23 200 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, при укладенні кредитного договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено, серед іншого, суму кредиту, процентну ставку за користування таким та порядок повернення кредиту, строк дії договору, тощо. Таким чином, укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
При цьому, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашено, доказів протилежного суду не надано.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, а саме, не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем як новим кредитором.
Разом із тим, відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит №102070115 від 01.07.2021, платіж повернення кредиту та сплати процентів мав бути внесений відповідачем 31.07.2021 на загальну суму 11 200 грн, яка включає: суму кредиту - 8 000 грн., проценти за користування кредитом - 2 400 грн. та комісію за надання кредиту - 800 грн.
Отже, за умовами договору про споживчий кредит сторони погодили строк його дії до 31.07.2021.
Разом з тим, відповідно до п. 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 договору.
Відповідно до умов п. 2.2.3 після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором неможливо встановити обґрунтованого розрахунку процентів та періоду їх нарахувань, докази пролонгації кредитного договору відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовами кредитного договору не передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами договору розмір процентів, що становить 3 200 грн., які включають в себе складові, визначені у пунктах 1.5.1 (комісія за надання кредиту 800 грн.) - 1.5.2 (проценти за користування кредитом 2 400 грн.), а також чиста сума кредиту, отриманого відповідачем, у розмірі 8 000 грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 200 грн.
Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За умовами частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості у вказаній справі позивачем надано копії: договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»; додаткової угоди №003260512966 до вказаного договору; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10; детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно з яким виконано наступні роботи на загальну суму 6000 грн: правовий аналіз обставин - 2 250 грн., складання позовної заяви та попереднього рахунку витрат - 3 000 грн; формування додатків до позову - 750 грн.; акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.12.2023, в якому сторони підтвердили, що бюро надало клієнту, а останнє прийняло правничу допомогу на суму 6 000 грн. та клієнт немає претензій щодо виконаного, оплата професійної правничої допомоги здійснюється в повному обсязі при підписанні такого акту.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи суть спору та причини виникнення такого, обсяг виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання позивачу правничої допомоги, складність справи, ціну позову, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (35,90%), що становить 2 154 грн.
Окрім цього, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 770, 84 грн.
Керуючись статями 13, 81, 89, 247, 263-265, 280-289Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за договором про споживчий кредит №102070115 від 01.07.2021 у розмірі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 154 (дві тисячі сто п'ятдесят чотири) гривні та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 770 (сімсот сімдесят) гривень 84 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.