Справа №442/7731/23
Провадження №2/442/462/2024
20 лютого 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі :
головуючого - судді Хомика А.П.,
за участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив :
31.10.2023 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №145990871 в розмірі 33660,68 грн. та судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 06.05.2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №145990871.
28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/111/-01 у відповідності до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до Реєстру боржників № 146 від 10.08.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 145990871.
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 20102022 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 33660,68 грн., з яких:
- 15699,88 грн. - сума заборгованості по основному боргу;
- 17960,80 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов'язання. Після відступлення позивачу прав вимоги до відповідача останній припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
11.12.2023 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області винесено заочне рішення, яким позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №145990871 в розмірі 33660,68 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят гривень шістдесят вісім копійок) та судові витрати в розмірі 2684 грн.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.01.2024 заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.12.2023 скасовано. Справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні на 20.02.2024 о 11.30 год.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності та підтримання позову.
Представник відповідача - адвокат Брикар О.М. подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги заперечує у повному обсязі, просить задовльнити вимогу про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи таке.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Судом встановлено, що 06.05.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №145990871, який підписано електронним підписом відповідача.
Підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, долучені позивачем до позовної заяви матеріали не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту відступлення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 145990871 від 06.05.2021 року.
З огляду на те, що позивач долучив до матеріалів справи лише договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року про відступлення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, які зазначені у відповідних Реєстрах права вимоги, при цьому жодних реєстрів до вказаного договору не долучено, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості пересвідчиться у тому, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги у тому числі і за кредитним договором № 145990871 від 06.05.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Долучений позивачем до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року Витяг з Реєстру прав вимоги №2 не містять інформації про те, що за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 145990871 від 06.05.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , та, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором на час відступлення становила 33660,68 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 145990871 від 06.05.2021 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , не підлягають задоволенню, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором матеріали справи не містять.
Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, то суд зазначає таке.
Порядок розподілу судових витрат по справі визначений ст. 141 ЦПК України, відповідно до якого та з врахуванням положень ст. 265 ЦПК України, яка визначає зміст рішення суду, за загальним правилом, судові витрати розподіляються під час ухвалення рішення суду, за умови надання стороною до ухвалення такого рішення доказів понесення відповідних витрат.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. по даній справі, адвокатом долучено копію Договору №58 про надання правничих послуг від 29.12.2023 на суму 10000 грн. Також вказує, що ціну правничих послуг сторони визначили у п.4.1 Договору, згідно якого визначено строк оплати - 10 робочих днів після набрання рішенням законної сили.
Враховуючи, що представник відповідача надав суду розрахунок витрат на правничу допомогу, при цьому не обґрунтував час, затрачений на надання адвокатських послуг із наведенням конкретних видів правничої допомоги, а тому суд вважає, що вимогу позивача про стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги слід задоволити частково у розмірі 3000 грн., що є розумним та співмірним зі складністю справи та середньою ринковою вартістю цих послуг.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат щодо сплати судового збору, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.12,13,81,264, ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №145990871 від 06.05.2021 року у розмірі 33660,68 грн. - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше строку закінчення карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, пов. 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А.П. Хомик