Справа №442/180/24
Провадження №2-а/442/6/2024
07 лютого 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Грицай М.М.,
секретар судового засідання - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галушка Василь Васильович, до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа - старший інспектор СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Лаврик Анастасія Іванівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позов мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №198836 від 05.12.2023, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
У відповідності до згаданої постанови ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 140 КУПАП. Зазначену постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки старший інспектор СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Лаврик А.І. безпідставно склала таку, оскільки адміністративне правопорушення він не вчиняв, вчинення такого правоворушення не доведено належними допустимими доказами, розгляд справи проведено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Диспозиція ч. 1 ст. 140 КупАП є бланкетною нормою, не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм. ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимога до експлуатаційного стану" втратив чинність 01.12.2022, структура ст. 12 Закону України "Про дорожній рух" не містить пунктів, отож невідомо які саме норми він порушив, а норма п. 1.5 Правил дорожнього руху України не пов'язана із приписами, передбаченими ч. 1 ст. 140 КупАП. Оскаржувана постанова не містить відомостей про посаду, яку він обімає, якого саме підприємства, установи чи організації. До оскаржуваної постанови долучено акт обстеження вулично-шляхової мережі від 05.12.2023, який він отримав лише 03.01.2024. В Акті обстеження та оскаржуваній постанові зазначені різні адреси, що обстежувалися: вул.Зарічна в с. Ласівка та вул. Зарічна, с. Коритище. Відповідно до п. 1 Акту обстеження забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги покладено на ТОВ «ШЛЯХОВИК-Т». Проте, представник товариства до обстеження залучений не був, не долучено замірів та схеми, що не відповідає вимогам змісту Інструкції з оформлення поліцеськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказами МВС України від 07.11.2015 за №1395. Зважаючи на зазначені обставини, просить скасувати вищезагадану постанову, а провадження у справі закрити.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. До вказаної заяви долучив письмові пояснення, де підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відзиву на позов не подав.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №198836 від 05.12.2023, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн, у зв'язку з тим, що він 05.12.2023 о 09 год 00 хв, у с.Ласівка, вул. Зарічна, будучи посадовою особою, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги, а саме: не ліквідував зимову слизькість проїзної частини дороги у терміни відповідно до вимог ДСТУ 3587-97, не вжив заходів для попередження запобігання утворенню ожеледиці, не здійснив профілактичної попередньої обробки проїзної частини дороги протиожеледними матеріалами, чим порушив п. 1.5. Правил дорожнього руху України, п. 3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух", та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 140 КУПАП.
Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складеного 05.12.2023 о 09 год 00 хв у с. Коритище по вул. Зарічна, експлуатаційний стан обстеження ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" за такими показниками: покриття проїзної частини має ожеледицю, ковзання. Проте, нижче - у графі "наявність ожеледиці, ковзання" зазначено прочерк, тобто відсутніть даних. Забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на ТОВ "Шляховик Т". За результатами обстеження ділянку визнано незадовільною. У графі "підписи осіб, які здійснили обстеження" нічого не вказано.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб'єктом даного правопорушення.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 703/1262/15-а та від 24.10.2018 у справі №154/1329/17.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що при розгляді справи повинно бути всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідачами у встановлені строки відзив або інші докази правомірності складення оскаржуваної постанови надано не було, не зазначено причин неподання таких. Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути розцінено судом як визнання позову.
Крім того, суд звертає увагу, що до оскаржуваної постанови представники поліції на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення долучили світлокопію акту обстеження вулично-шляхової мережі. Проте, дані щодо адреси обстеження різняться із зазначеною в оскаржуваній постанові, відсутні схема, фотофіксація місця правопорушення тощо, матеріали також не містять відомостей, належних доказів чи посилання на посадову інструкцію позивача, які б визначали службові обов'язки ОСОБА_1 , до кола яких належить дотримання правил, норм та стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утримання автомобільної дороги, зазначеної у постанові. Із доданого до постанови акту обстеження вулично-шляхової мережі від 05.12.2023 вбачається, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) - вул. Зарічна, с. Коритище покладено на ТОВ «Шляховик Т». Натомість, у матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 є посадовою особою зазначеного товариства, до кола обов'язків якого входить забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.
Слід зазначити, що інспектор в оскаржуваній постанові та доданого до неї акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 05.12.2023 посилається на порушення ОСОБА_1 норм та стандартів встановлених ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», які втратили чинність 01.12.2022 із прийняттям нового стандарту України, який діє з 01.12.2022, а саме: ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану». Таким чином, притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення норм та стандартів, які втратили чинність, є неправомірним.
У той же час, наявність лише постанови про накладення адміністративного стягнення не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху. Вказане узгоджується із позицією ВС, викладеною у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, згідно із якою постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок викладений ВС КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст 19, 77, 139, 159-163, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа - старший інспектор СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Лаврик Анастасія Іванівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №198836 від 05.12.2023, винесену старшим інспектором СРПП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Лаврик Анастасіяєю Іванівною, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Грицай М.М.