Справа № 461/1627/24
Провадження № 1-кс/461/1215/24
про застосування запобіжного заходу
24.02.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого в ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
слідчий в ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024140000000215 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, відомості про яке 23.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, погодженим прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янка Бузька, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, не депутата, не нотаріуса, не адвоката, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці без визначення застави.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. 23.02.2024 о 23:25 год ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 24.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. З урахуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили таке задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, вважають, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000215 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, відомості про яке 23.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 лютого 2024 року, приблизно о 20 годин 00 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи автобусом марки «БАЗ», р.н. НОМЕР_1 , прямуючи з с. Старий Яричів до с. Кукезів, здійснюючи виїзд із другорядної дороги - вул. Заводської у с. Старий Яричів Львівського району на головну, на 518 км. автодороги «Київ-Чоп» з подальшим наміром руху прямо до с. Кукезів, порушив вимоги чинних розділів ПДР, а саме: Розділу 1 п. 1.5; Розділу 2 п.п. 2.3 «б» і «д», Розділу 16 п. 16.11, які виразилися в тому, що він, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю марки «PEUGEOT 3008», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який рухався по головній дорозі «Київ-Чоп» в напрямку до м. Києва, з ліва на право відносно напрямку руху автобуса, внаслідок чого на вказаному перехресті автомобіль «PEUGEOT 3008», р.н. НОМЕР_2 , зіткнувся із задньою лівою частиною автобуса марки «БАЗ», р.н. НОМЕР_1 , та від удару із салону автобуса на смугу руху в напрямку до м. Львова випали пасажири ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на яких в подальшому відбувся наїзд автопоїздом марки «RENAULT MAGNUM», р.н. НОМЕР_3 , із напівпричепом марки «BURG», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався в напрямку до м. Львова.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса «БАЗ», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від отриманих травм загинули на місці події; водій автомобіля «PEUGEOT 3008», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_11 та пасажири автобуса: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 отримали різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
23.02.2024 о 23:25 год ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кам'янка Бузька Львівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, пенсіонер, не депутат, не нотаріус, не адвокат, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця пригоди від 23.02.2024, схемою та фото таблицею до нього, а також іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи зазначене, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступних висновків:
- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого кримінальних правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років;
- в результаті інкримінованих підозрюваному дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України, настали тяжкі наслідки у вигляді смерті двох осіб.
Оцінюючи особу підозрюваного та інкриміноване йому кримінальне правопорушення, слідчий суддя вбачає наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, яких неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Водночас, відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Окрім цього, слід врахувати той факт, що ОСОБА_5 є пенсіонером, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, підозрюваний може перетнути, в тому числі й незаконно, державний кордон України, що унеможливить прийняття законного рішення у розумні строки;
незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, оскільки, з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»).
Таким чином, застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, враховуючи п.2 ч.4 ст.183 КПК України, приходжу до висновку не визначати розміру застави.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 22.04.2024 року включно.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого в ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1