Справа № 948/115/24
Номер провадження 2/948/163/24
26.02.2024 суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Фермерського господарства «АНАСКО», в особі голови Фермерського господарства Пікуля Романа Михайловича про виділення в натурі часток із складу земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності та їх витребування із чужого незаконного володіння
у лютому 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивачі просять виділити в натурі по частині кожному, що складає 1,6450 га із земельної ділянки площею 6,5800 га кадастровий номер 5323085000:00:004:0013, що знаходиться на території колишньої Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, а зараз Михайлівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області і перебуває в оренді відповідача-2 на підставі договору оренди від 01.10.2012 р. укладеного між відповідачами, а також витребувати із чужого незаконного володіння у відповідачів належні позивачам вищевказані частки цієї земельної ділянки.
Разом з цим, у поданій позовній заяві позивачі просять відстрочити сплату судового збору відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 - відповідачка -1 наразі знаходиться як біженка у Німеччині, ОСОБА_2 - відповідач-2 наразі проходить військову службу у Збройних Силах України, а ОСОБА_3 - відповідач-3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати - встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначений вичерпний перелік підстав, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, визначений статтею 8 Закону України «Про судовий збір», а саме, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичноїособи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, законодавець передбачив можливість відстрочити сплату судового збору лише з підстав, пов'язаних із майновим станом сторони і за певних умов.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо розстрочки сплати суми судового збору.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (статтею 12 ЦПК України чинною на даний час) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, позивачі, як на підставу відстрочення сплати судового збору, посилаються на ч.1 ст.136 ЦПК України, тобто на врахування майнового стану сторони та ті обставини, що один з позивачів проходить службу у Збройних Силах України, друга перебуває у Німеччині, як біженка, а третя має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, позивачами на підтвердження свого матеріального стану не наведено конкретних доводів та не надано жодних доказів.
Отже, позивачами не доведено та не надано належні і допустимі докази того, що їх майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ними судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на день подання позову до суду, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні їх клопотання про відстрочку сплати судового збору.
На підставі викладеного, Законом України «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України
у задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відстрочку сплати суми судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С.В.Кравець