Справа № 525/1352/23
Провадження №2/525/75/2024 Р І Ш Е Н Н Я
19.02.2024 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Хоменко М.М.,
з участю представника позивача Теймуразян Л.Ф.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року на адресу суду надійшла позовна заява ПАТ «Укрнафта», в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є власницею квартири АДРЕСА_1 .
Позивач у вказаному будинку здійснює надання комунальних послуг з опалення житлового приміщення, електропостачання, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Провадження господарської діяльності позивача у сфері надання комунальних послуг здійснюється на підставі положень Статуту ПАТ "Укрнафта" та згідно з відповідними ліцензіями.
Відмови від отримання комунальних послуг ні в письмовому, ні в усному виді відповідач не подавала. 22.03.2019 між сторонами був укладений договір на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є власницею квартири, користується комунальними послугами, їй позивач проводить нарахування плати за надані послуги. З вересня 2021 року по листопад 2023 року відповідач оплату за надані їй житлово-комунальні послуги проводила не повністю та несвоєчасно, у зв'язку з чим станом на 01.12.2023 виникла заборгованість в розмірі 7160 грн. 93 коп. У зв'язку з чим позивач вимушений звертатися до суду з даним позовом.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 7160 грн. 93 коп. та 2684 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
Ухвалою суду від 18.12.2023 було відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, відповідачу було роз'яснено порядок та строки подання відзиву на позов.
Представник позивача Теймуразян Л.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні до початку розгляду справи по суті заявлені позовні вимоги визнала у повному обсязі, пояснила, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем не мала можливості сплачувати заборгованість, підтвердила отримання від позивача послуг та погодилася з розміром заборгованості.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.11.2004 (а.с. 6, 7) та визнається відповідачем.
Відповідно до ліцензій №272 від 20.06.2012 ПАТ «Укрнафта» надає послуги з: виробництва теплової енергії; транспортування теплової енергії; постачання теплової енергії ( а.с. 10, 11, 12).
Рішеннями Гоголівської селищної ради погоджувалися тарифи на житлово-комунальні послуги для ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» ( а.с. 13-15).
22.03.2019 між ОСОБА_1 та НГВУ «Полтаванафтогаз», яке діє від імені ПАТ «Укрнафта», укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Згідно умов договору виконавцем забезпечується надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому будинку по АДРЕСА_2 , розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення договору 42,58 гривень, пільг з оплати послуг немає, послуги оплачуються готівкою, плата вноситься на особовий рахунок НОМЕР_1 , договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до зміни власника (а.с. 16).
Позивач також надає відповідачу послугу з електропостачання на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21400003/94/19/ін. від 01.01.2019 укладеного між ТОВ «Полтаваенергозбут» та НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», передаючи електроенергію власними електромережами по тарифах для побутових споживачів. Відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу вартість електроенергії, згідно показників лічильника (а.с. 18- 21).
Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Споживачі зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (ст. 68 ЖК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», установлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат, з урахуванням того, що позов підлягає до задоволення, відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України,
Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з опалення, електропостачання та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 7160 (сім тисяч сто шістдесят) гривень 93 копійки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1342 ( одна тисяча триста сорок дві) гривні.
Головному управлінню Державної казначейської служби України в Полтавській області (36000 м. Полтава, вул. Шевченка, 1) повернути Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову на підставі платіжної інструкції №66207УГ23 від 15.11.2023 у АБ «Укргазбанк», що становить 1342 ( одна тисяча триста сорок дві) гривні (оригінал платіжної інструкції знаходиться у матеріалах справи).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз», код ЄДРПОУ 00135390, юридична адреса: пров. Несторівський, 3-5, м. Київ;
представники позивача: адвокат Севастьянова Ірина Анатоліївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2127 від 11.04.2018, адреса для листування: вул. Монастирська, 12, м. Полтава;
Теймуразян Людмила Федорівна , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Повне рішення суду складено 26.02.2024.
Суддя Я.В. Прасол