Справа № 388/1902/23
23.02.2024 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Поліщук Т.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гурівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до відповідача та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотиву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був її чоловіком.
За життя ОСОБА_2 був власником будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті спадкодавця за законом першої черги, звернулась до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на спірне спадкове майно, однак у цьому їй нотаріусом відмовлено.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не надіслав.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача Гурівської сільської ради в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 11).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що йому належав згідно з договором купівлі-продажу від 29 грудня 1998 року, зареєстрованого цього ж дня в бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 61/1 (а. с. 12).
Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_2 за законом першої черги, оскільки є його дружиною (а. с. 10).
З матеріалів спадкової справи приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гуц Ю.В. № 44/2021 від 9 червня 2021 року слідує, що 9 червня 2021 року із заявою про прийняття спадщини звернулась позивачка ОСОБА_1 . Інші спадкоємці заяви про прийняття спадщини не подавали.
Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради № 24942 від 17 вересня 2021 року, ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 59).
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є спадкоємцями першої черги, оскільки батьком ОСОБА_4 був ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 є її донькою. По суті ОСОБА_4 є падчеркою по відношенню до спадкодавця (а. с. 89-92).
Таким чином, можливо стверджувати, що позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, а також отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна від 10 грудня 2021 року (а. с. 71).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За змістом чч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гуц Ю.В. від 7 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 77).
Зі змісту довідки-характеристики Долинської дільниці Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» № 3151 від 29 травня 2008 року слідує, що спадкодавець був власником будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13).
Вищезазначене дає підстави суду стверджувати, що будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав спадкодавцю ОСОБА_2 .
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно абзацу 3 пункту 23 ПОСТАНОВИ Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, оскільки позивачка ОСОБА_1 єдина спадкоємиця спірного будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за законом, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавця, відповідно набула права на спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1222, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Гурівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складається з житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 64,7 кв. м, житловою площею 45,4 кв. м, гаража-сараю літ. «В» (тимчасового), сараю літ. «Г» (тимчасового), вбиральні літ. «Д», огорожі № 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26 лютого 2024 року.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський