Єдиний унікальний номер: 378/97/24
Провадження № 2/378/90/24
"22" лютого 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Москаленко А.В.,
представника позивача -
ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів, -
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 25.10.2019 р. видано виконавчий напис нотаріуса №7296 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А. А.. З даним виконавчим написом позивач ознайомився лише 31.01.2024 р. у зв'язку з незаконним ініціюванням відповідачем виконавчого провадження та відкриття 31.10.2019 р. виконавчого провадження НОМЕР_2. 31.10.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О. А. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №7296 від 25.10.2019 р.. В виконавчому написі стверджується, що начебто ОСОБА_1 має прострочену заборгованість перед ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору про надання споживчого кредиту № 1000755516 від 22.12.2011 р., у зв'язку з чим відповідач здійснив дії щодо вчинення виконавчого напису №7296 від 25.10.2019 р. нотаріусом за кредитним договором та стягнення грошових коштів за період з 22.12.2011 року по 17.10.2019 року на наступні суми: сума заборгованості - 21 967,36 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 13 258,80 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 7226,84 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 3528,08 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 180,48 грн., витрати за вчинення виконавчого напису - 650,00 грн., за вчинення виконавчого напису - 650,00 грн.. 31.10.2019 р. приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 22617,36 грн., яке відкрито за виконавчим написом №7296 від 25.10.2019 р., вчиненим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А. А..
Позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7296 від 25.10.2019 р., вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів та стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 21986,58 грн., безпідставно стягнуті за виконавчим написом №7296 від 25.10.2019 р..
В судове засідання позивач не прибув, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги в інтересах позивача підтримав, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві, позовні вимоги просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату і місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений.
Третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.
25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 729, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №1000755516 від 22.12.2011 року. У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 22.12.2018 року по 17.10.2019 року. Сума заборгованості складає: 21967 гривень 36 копійок, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 13258,80 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 3528,08 гривень, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 180,48 гривень та плата за вчинення виконавчого напису 650 гривень (а. с. 21).
Вказаний виконавчий напис пред'явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О. А.і згідно нього вказаним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 60451878 від 31.10.2019 року (а.с. 22-23).
Згідно копії довідки № 993 від 31.01.2024 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О. А. в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 з ОСОБА_1 стягнуто 24648,32 грн., з яких 21986,58 грн. в рахунок погашення заборгованості, 2261,74 грн. в рахунок погашення основної винагороди приватного виконавця, 400 грн. в рахунок погашення витрат виконавчого провадження (а. с. 15).
Відповідно до копії наказу Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 01.10.2020 року за №1182/6 припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Гамзатової А. А. (а. с. 58-59).
Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованності з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
За ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано; визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 25 жовтня 2019 року №7296, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений позивачем кредитний договір №1000755516 від 22.12.2011 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогіча правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19). Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст.1212 ЦК України врегульовано, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №201/6498/20 (провадження №61-88св21) зроблено висновки про те, що судовий акт провизнання виконавчого написунотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно достатті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі №910/16664/18.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які були встановлені судом.
Таким чином, станом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, у чинному законодавстві України були відсутні підстави для його вчинення, на яку послався як на підставу для вчинення виконавчого напису у самому виконавчому написі приватний нотаріус, тому, суд вважає, що вказаний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а безпідставно стягнуті кошти мають бути повернуті ОСОБА_1 ..
З відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви (немайнова вимога), 1211,20 грн. за подання позовної заяви (майнова вимога) та 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а всього - 3028 грн..
Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 211, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7296, вчинений 25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, грошових коштів.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 21986 (двадцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 58 копійок, безпідставно стягнутих за виконавчим написом № 7296 вчиненим 25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2024 року.
Суддя Р. В. Гуртовенко