Справа № 156/70/24
Провадження № 3/156/88/24
26 лютого 2024 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області І. М. Бахаєв, розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особі роз'яснено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
08.01.2024 року о 22-28 год. на автошляху с. Древині - сел. Іваничі Володимирського району Волинської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLVO U50 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в передбаченому законом порядку та в медичному закладі відмовився.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав та пояснив, що дійсно він 08.01.2024 року приблизно о 22-28 год. керував автомобілем VOLVO U50 д.н.з. НОМЕР_2 на автошляху с. Древині - сел. Іваничі, Володимирського району Волинської області. Працівники поліції його зупинили та запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння. Перед цим він вжив одну пляшку пива, і зрозуміючи, що тест даст позитивний результат, відмовився від його проходження.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.1КУпАП завданням КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Протокол серії ААД № 196634 від 08.01.2024 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 196634 від 08.01.2024 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапортом посадової особи ВПД № 1 (смт. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про виявлення, 08.01.2024 року на автошляху с. Древині - сел. Іваничі Володимирського району Волинської області, водія транспортного засобу VOLVO U50 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. На ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 до КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» не доставлявся, огляд не проводився, останній від проходлження медичного огліду відмовився.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно якого ОСОБА_1 від огляду відмовився;
- оптичним диском DVD-R № 202307000097960, долученого до матеріалів адміністартивної справи, з відеозаписами на яких зафіксовано керування т/з ОСОБА_1 . При зупинці транспортного засобу, особу водія було встановлено та запропоновано, пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився, його слова: «взагалі не бажаю пройти огляд, тому що вживав алкоголь». ОСОБА_1 працівниками поліції було повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. ст. 130 КУпАП. Водія було повідомлено про його права та обов'язки та про зміст даного протоколу.
Суд звертає увагу, що вина ОСОБА_1 також підтверджується його словами: «вживав алкоголь» та на запитання працівника поліції поїхати у медичний заклад, його твердження «про відмову від проходження медичного огляду в медичному закладі та на місці зупинки».
Проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
V. Накладення адміністративного стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу (до адміністративної відповідальності правопорушник притягується вперше), майновий стан (не працевлаштований), ступінь його вини, визнання вини, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Відповідно до довідки інспектора Відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Р.Кошелюк, водій ОСОБА_1 22.08.2022 року отримав посвідчення водія НОМЕР_3 категорії А,В,С.
VІ. Судові витрати
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
(ГУК у Волинські області/с Павлівка/21081100, ЄДРПОУ 38009371 Казначейство України (ЕАП) р/р UA798999980313010106000003466)
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
СуддяІ. М. Бахаєв