Справа № 761/6589/24
Провадження № 1-кс/761/4779/2024
22 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Донецьк, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні № 22023000000001023 від 06.10.2023, -
Слідчий Головного слідчого управління СБ України звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням, погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 22023000000001023 від 06.10.2023 за ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 29.11.2022, у ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб, які перебували у невстановленому досудовим розслідуванням місці та діяли за попередньою змовою групою осіб, будучи обізнаними про триваючу збройну агресію рф проти України (в тому числі про факт повномасштабного вторгнення на територію України) та встановлення кримінальної відповідальності за пособництво державі агресору, розуміючи встановлені законодавством рф вимоги до провадження господарської діяльності у сфері послуг зв'язку, маючи фактичну можливість припинити діяльність підконтрольних собі суб'єктів господарювання, виник умисел на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора.
ОСОБА_5 , маючи на меті реалізувати та підтримати рішення держави агресора, які встановлюють вимоги до провадження господарської діяльності у сфері послуг зв'язку, шляхом встановлення апаратно-програмних комплексів «СОРЗ», вчинив дії щодо реєстрації за законодавством рф підконтрольних йому товариств, отримання відповідних ліцензій на надання послуг зв'язку.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні громадянином України за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Проведеним у кримінальному провадженні досудовим розслідуванням зібрано докази, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 ст. 111-2 КК України.
Проведеним у кримінальному провадженні досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) та може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким та посягає на основи національної безпеки України, яка перебуває у стані війни з російською федерацією, має високий ступінь суспільної небезпеки та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що йому загрожує, в разі визнання винуватим у його вчиненні, підозрюваний може вчинити вищезазначені дії, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на шістдесят діб.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Поміщення підозрюваного до слідчого ізолятора призведе до погіршення його стану здоров'я. Просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
20.02.2024 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваною певних дій.
Для всебічної оцінки обставин справи, слідчий суддя аналізує доводи прокурора стосовно ризиків, про які згадано у клопотанні.
Так, слідчий суддя вважає встановленим наявність ризику ухилення від органу досудового слідства підозрюваного, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання до дванадцяти років позбавлення волі і, розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, може намагатись уникнути досудового розслідування. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, підозрюваний має стійкі зв'язки з представника рф та його постійним місцем проживання є тимчасово окуповане місто Донецьк (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Слідчий суддя враховує, що оскільки на даний час ще не встановлено всіх речових доказів та документів, які зберігли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, а тому підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів (п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик можливого впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, стан здоров'я, те що підозрюваний одружений, не має утриманців, обставини вчинення злочину, відсутність судимостей та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю до 19.04.2024 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 26.02.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1