Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 лютого 2024 року Справа№200/2585/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" про стягнення податкового боргу, -
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі позивач) звернулось з позовом до ДП "Добропіллявугілля-Видобуток" (далі відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків в загальній сумі 34 223 523,00 грн. на користь державного бюджету України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий боргу у розмірі 25925393,83 грн. Враховуючи несплату відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення такого боргу в судовому порядку.
Ухвалою суду від 21.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.07.2023 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №200/3078/23.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2023 по справі №200/3078/23 у задоволенні позовних вимог ДП «Добропіллявугілля - Видобуток» про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 29.03.2023 №0000012-1300-3200 - було відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі №200/3078/23 апеляційну скаргу ДП «Добропіллявугілля - Видобуток» - залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2023 - без змін.
Ухвалою суду від 19.02.2024 поновлено провадження у справі.
Відповідач - ДП «Добропіллявугілля - Видобуток» у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.
Відповідач перебуває на обліку у позивача та має відкриті рахунки у банках, зокрема АТ «Пумб».
29.03.2023 позивачем відповідачу сформовано податкову вимогу №0000012-1300-3200 від 29.03.2023 на загальну суму 34 223 523,00 грн.
Рішенням від 29.03.2023 № 40/32-00-13-11 про опис майна у податкову заставу позивачем було здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) позивача, а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менше суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.
Позивач оскаржив податкову вимогу від 29.03.2023 до Донецького окружного адміністративного суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3078/23 від 29.08.2023, яке набрало законної сили 15.02.2024, в задоволенні адміністративного позову до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 29.03.2023 № 0000012-1300-3200.
Отже, сума податкового боргу відповідача по податку на прибуток підприємств і організації, що перебувають у державній власності становить за податковою вимогою - 34 223523,00 грн.
Також, судом встановлено, що у зв'язку з виникненням податковою боргу, який перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підприємству сформовано податкову вимогу від 29.03.2023 №0000012-1300-3200 на загальну суму 34 223 523,00 грн., (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КДБ 11020100) та винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 29.03.2023 №40/32-00-13-11, які разом з супроводжувальним листом від 30.03.2023 №2137/6/32-00-13-11 направлені на адресу відповідача поштою. Поштове відправлення вручено платнику податків 04.04.2023.
Станом на травень 2023 року загальна сума заборгованості перед бюджетом підприємства складає 34 223 523,00 грн., у тому числі по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 34 223 523,00 грн., яка виникла:
- за рахунок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань по деклараціям з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 28 438 234,00 грн. по деклараціям: № 9432615890 від 02.03.2022 термін сплати 11.03.2022 - 19023098.00 грн., № 9151324319 від 08.08.2022 термін сплати 19.08.2022 - 2250491.00 грн., № 9233576823 від 08.11.2022 термін сплати 21.11.2022 - 6540270.00 грн. № 9308327601 від 22.02.2023 термін сплати 13.03.2023 - 624375.00 грн.
- пеня нарахована в ІКІІ відповідно п.п.129.1.3 ст.129 ПК України по декларації з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності № 9434460867 від 02.11.2022 термін сплати 21.11.2022 на суму 527754.00 грн.
Відповідно витягу з інтегрованої картки відповідача за період з 11.03.2022 по 23.05.2023 вбачається заборгованість відповідача у розмірі 34 223 523,00 грн.
Станом на час розгляду справи податковий борг відповідача не змінився, залишається непогашеним та становить 34 223 523,00 грн.
Враховуючи несплату відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як визначено п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом п.56.16 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п.59.5 ст.59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкову вимогу від 29.03.2023 №0000012-1300-3200 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 28.03.2023 - 34 223 523,00 грн. направлено на адресу відповідача поштою та вручено платнику податків 04.04.2023.
Відповідно до п.п.19-1.1.22 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
На час розгляду справи судом матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 34 223 523,00 грн.
П.95.1 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги
За правилами п.95.3 ст.95 ПК України, зокрема, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п.95.2 ст.95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.
У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача на погашення його податкового боргу.
Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
П.87.9 ст.87 ПК України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що на час розгляду справи зазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена, відповідач доказів сплати спірної суми не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає правомірним стягнути з відповідача податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків в загальній сумі 34 223 523,00 грн. на користь державного бюджету України.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність в даній справі витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Позовну заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код ВП: 43968079; 49600, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, буд. 57) до Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" (ідентифікаційний код: 43895975; 85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, буд. 2) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків в загальній сумі 34 223 523,00 грн. на користь державного бюджету України.
Повний текст рішення суду складено 22.02.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова