вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/711/23
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 911/711/23
за позовом: Заступника керівника Київської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі:
позивача-1: Державної екологічної інспекції Столичного округу
позивача-2: Ржищівської міської ради
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 2 663 217,36 грн.
за участю представників:
від прокуратури: Набок Ю.В., посвідчення № 069103 від 01.03.2023
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: Тараненко О.Ю., довіреність №92 від 02.02.2023
Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Ржищівської міської ради звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. № 12/2-64 (вих-23) від 26.01.2023 до Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у розмірі 2 663 217,36 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Грабець С.Ю.
Ухвалою суду від 13.03.2023 задоволено заяву судді Грабець С.Ю. від 13.03.2023 про самовідвід.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області № 28-АР від 14.03.2023 позовну заяву за вх. № 633/23, № 911/711/23 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 21.03.2023 позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Ржищівської міської ради залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
03.04.2022 на адресу суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/711/23, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.05.2023 об 14:40.
27.04.2023 від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Богуславське лісове господарство" на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує у зв'язку із наступним:
- Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави;
- в листі Державної екологічної інспекції Столичного округу, що міститься в матеріалах справи, означено, що відповідно до правових норм, встановлених чинними нормативно- правовими актами, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт порушень, які виявлені за результатом державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства фізичними особами-підприємцями, юридичними особами;
- є обґрунтований висновок вважати, що позивач не надав належних і допустимих доказів того, що Державна екологічна інспекція Столичного округу не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до відповідача у цій справі;
- для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої води, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає;
- на підтвердження вчинення відповідачем правопорушення, внаслідок якого, на позивача, він зазнав збитки, позивач подав копію акта перевірки по державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18 липня 2019 року, проведеним Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського законодавства, згідно якого за результатом перевірки, встановлені порушення;
- оскільки спір у даній справі про стягнення збитків, з огляду на заявлені предмет іц підстави, виник з делікту, а отже фактично позовні вимоги у даній справі заявлено про стягнення шкоди, у зв'язку з чим на спірні правовідносини поширюються норми ст. 1166 ЦК України;
- як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, на підтвердження розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, позивачем не надано жодних розрахунків такої шкоди;
- зазначаючи дані відкритого кримінального провадження, позивач не зазначає про наявність судових рішень, які б встановлювали факти завдання шкоди саме відповідачем;
- позивач належними засобами доказування не доводить розмір шкоди та неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої завдано шкоду, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою позивачу шкодою та вину відповідача.
27.04.2023 від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Богуславське лісове господарство" на адресу суду надійшла заява про заміну сторони у справі.
03.05.2023 від позивача-2 на адресу су ду надійшло клопотання про розгляд справи без участі Ржищівської міської ради за наявними документами в матеріалах справи.
04.05.2023 прокурором через канцелярію суду подано документи на виконання вимог п. 4 ухвали суду від 10.04.2023.
Ухвалою суду від 04.05.2023 відкладено підготовче засідання на 25.05.2023 о 14:30.
11.05.2023 на адресу суду від Київської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, відповіно до якої прокурор зазначає:
- Держекоіспекція у спірних правовідносинах дійсно є належним позивачем;
- згідно листа Інспекції від 15.07.2022 № 3/1/6/2-27/1220 остання не заперечує щодо пред'явлення прокуратурою даного позову. При цьому, Інспекція повідомила, що позбавлена можливості самостійного пред'явлення позовної заяви оскільки розрахунок збитків останньою не проводився, Інспекцією заходи державного нагляду (контролю) за даним фактом не здійснювалися;
- так як Інспекція не вжила заходів реагування, не встановили порушень, не склала відповідні матеріали перевірки, приписи тощо остання і не могла заяви позовну заяву, оскільки згідно інформації Інспекція заходи реагування останньою вживаються лише на підставі самостійно виявлених фактах;
- про факт незаконних порубок стало відомо згідно Акту перевірки по Державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019 відповідно до наказу Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84;
- Інспекція починаючи з 2019 року не реалізовувала повноваження щодо проведення планових чи позапланових перевірок діяльності ДП «Ржищівське лісове господарство»;
- з 13.03.2022 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено про ведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні";
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо то можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з рахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість «дальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо, (пункт 40 постанови Верховного Суду від 26.05.2020 . справі №912/2385/18);
- відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, що є підставою для стягнення з ДП «Богуславське лісове господарство» суми завданої шкоди;
- в матеріалах справи наявні, серед іншого, копія Акту перевірки по державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019 відповідно до наказу Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84; висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, проведеної в рамках -кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019 та докази притягнення працівників лісового господарства до дисциплінарної відповідальності;
- Акт перевірки по державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019 відповідно до наказу Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84 складено відповідною комісією із числа п'яти бригад - працівників лісових господарств Київської області на чолі із завідувачем сектором внутрішнього аудиту та членів комісії;
- на підставі вказаного Акту перевірки, перелікових відомостей по пнях та переліків дерев які вимічені в рубку, рапортів про рух лісопродукції, польових відомостей дерев призначених в рубку, актів контрольного огляду, розрахунків заподіяної шкоди по кожному лісництву, довідки про результати позапланової перевірки ДП «Ржищівське лісове господарство» Ходорівського лісництва і проведено комісійну судово-економічну експертизу № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022;
- доводи Філії про відсутність розрахунків завданих відповідачем шкоди не знаходять свого підтвердження;
- про факт комісійної перевірки відповідно до наказу Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84 та наявності розрахунків збитків ДП «Ржищівське лісове господарство» було відомо, оскільки за результатами гроведення позапланової перевірки в ДП «Ржищівське лісове господарство» згідно наказу від 27.08.2019 № 87-од проведено службове розслідування та наказом ДП «Ржищівське лісове господарство» від 25.09.2019 № 96-од до дисциплінарної відповідальності притягнуто помічника лісничого Ходорівського лісництва Бойчука В.В;
- пунктом 3 наказу ДП «Ржищівське лісове господарство» від 25.09.2019 № 96-од запропоновано винним особам відшкодувати у добровільному порядку фінансові витрати, зазначені у Акті перевірці;
- вказаним вище наказом передбачено передачу матеріалів перевірок до правоохоронних органів.
- враховуючи, що про факт незаконних порубок та розрахунки розміру збитків ДП «Ржищівське лісове господарство» було відомо ще у 2019 році, копії відповідних рохрахунків до справи не долучено, оскільки розпорядником таких розрахунків і є ДП «Ржищівське лісове господарство» та відповідно відповідач у справі.
- до справи долучено копію комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, якою підтверджено розмір державі збиктів, завданих незаконною порубкою деревини;
- наявна у справі копія комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022 відповідає критеріям положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України;
- у матеріалах справи наявні копії нарядів-актів на виконання робіт, договорів про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісівництвом і актів приймання-передачі виконаних робіт, якими підтверджується факт виконання робіт із вирубки лісу фізичною особою-підприємцем Брагою С.О. на замовлення ДП «Ржищівське лісове господарство»;
- про це також зазначено у Акті перевірки по державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019 відповідно до наказу Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84;
- в Акті зазначено, що вирубка проводилася і штатною бригадою, згідно нарядів на заготівлю у зв'язку з чим вираховувалася заробітна плата;
- вина відповідача додатково підтверджується в силу положень ст. 1172 Цивільного кодексу України, оскільки як працівниками останнього, так і підрядником на замовлення відповідача здійснено незаконну зарубку лісу.
22.05.2023 на адресу суду від Філії "Богуславського лісового господарства" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" надійшли заперечення, відповідно до яких відповідач зазначає:
- розрахунок збитків в проведено не особами, що здійснюють державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства, не на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог природоохоронного закондавства фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами;
- Інспекція не має повноважень щодо звернення до суду з позовом;
- Державна екологічна інспекція Столичного округу, як територіальний орган держеконінспекції - єдиного державного центрального органу, який відповідно до покладених на нього повноважень реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, не здійснював шкоди державного нагляду (контролю) в частині перевірки державного підприємства ДП «Ржищівське лісове господарство» на предмет наявності там незаконних рубок, не оформляла у встановленому порядку результати перевірки, як це передбачено п. 4 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, окремо не залучалася для проведенні перевірки;
- немає жодних доказів і нормативного підтвердження того, щодо того, що Акт перевірки по державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019 відповідно до наказу Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є результатом заходу державного нагляду (контролю), здійснювався уповноваженим органом із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього сгиродного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
- прокуратурою не надано жодних доказів того, що Інспекція починаючи з 2019 року не реалізовувала повноваження щодо проведення планових чи позапланових перевірок діяльності ДП «Ржищівське лісове господарство»;
- під час розгляду справи № 911/2929/20 судом досліджувалися, як докази, результати проведеної перевірки державної екологічної інспекції Столичного округу із проведеними розрахунками звданої шкоди, направленої претензії тощо, що містилися у матеріалах справи 911/2929/20. Проте, у справі, що розглядається, прокуратурою жодних доказів аналогічності даних фактів та доказів не надано;
- не надано підтверджень того, щодо правильності вимірювання діаметра пнів для обрахунку внесення шкоди, засобів вимірювання, наявності сертифікатів на такі засоби тощо;
- матеріали справи не містять самих розрахунків завданої шкоди;
- висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, проведеної в рь. іках кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019 був проведений, ж дослідження наданих документів, проведено методами документальної перевірки та зіставлення.
- не має відомостей щодо того, що під час проведення експертизи, експерти виїжджали безпосередньо на місце для обрахунку і підтвердження розрахунків шкоди;
- прокуратурою не надано жодних рішень суду по розгляду кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019;
- без отримання вироку суду у кримінальному провадженні № 19110000000670 від 11.09.2019, який встановить вину осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, без підтвердження в судовому порядку факту нанесення ними шкоди навколишньому природному середовищу унеможливлюється отримання одночасно всіх необхідних елементів для покладання на відповідача відповідальності в порядку ст.ст. 68. 69 Закону України «Про охорону юлишнього природного середовища», та відповідно до правил статті 1166 ЦК України, а саме: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина особи, щоб можна було підтвердити наявність шкоди у діях (бездіяльності) осіб, винних у заподіянні такої шкоди;
- аналогічний висновок викладено в рішенні Господарського суду Львівської лбласті від 20.10.2022 у справі № 914/669/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023.
- 25.05.2023 на адресу суду від Київської обласної прокуратури надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника відповідача.
Ухвалою суду від 25.05.2023 заяву Київської обласної прокуратури про залучення до участі у справі правонаступника відповідача задоволено. Замінено відповідача Державне підприємство "Богуславське лісове господарство" його правонаступником Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України". У задоволенні заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Богуславське лісове господарство" про заміну сторони у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі №911/711/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2023 о 14:30.
Ухвалою суду від 12.06.2023 виправлено описку у резолютивній частині ухвали суд від 25.05.2023.
15.06.2023 прокурором через канцелярію суду подано документи на виконання вимог п. 4 ухвали суду від 25.05.2023, клопотання про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження та долучення документів до матеріалів справи.
Безпосередньо в судовому засіданні 15.06.2023 відповідачем надано відзив на позовну заяву, який за змістом відповідає поданому до суду 27.04.2023.
У судовому засіданні 15.06.2023 оголошено перерву до 06.07.2023.
28.06.2023 на адресу суду від Київської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, яка за змістом збігається з твердженнями прокурора, викладеними у відповіді на відзив, яка подана до суду 11.05.2023.
У судовому засіданні 06.07.2023 оголошено перерву до 13.07.2023 о 17:00.
07.07.2023 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення, які збігаються зі змістом заперечень, поданих до суду 22.05.2023.
У судове засідання 13.07.2023 з'явились прокурор та представник відповідача.
Представники від позивача-1 та позивача-2 в судове засідання 13.07.2023 не з'явились.
Безпосередньо в судовому засіданні суд з'ясував думку прокурора та представника відповідача щодо можливості переходу до розгляду справи по суті, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті 03.08.2023 о 16:30.
В судовому засіданні 03.08.2023 судом оголошено перерву до 14.09.2023.
Ухвалою суду від 11.09.2023 повідомлено другого позивача - Ржищівску міську раду про дату та час судового засідання.
В судове засідання 14.09.2023 з'явились прокурор та представник відповідача.
Представники позивачів до суду не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Неявка в судове засідання представників позивачів, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі. При цьому судом враховано клопотання другого відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.
Безпосередньо в судовому засіданні прокурор позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у повному обсязі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію прокурора, доводи позивачів та відповідача, суд встановив.
Позов прокурора в даній справі мотивовано тим, що прокуратурою за результатами вивчення інформації та матеріалів Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства виявлено порушення майнових інтересів держави, що спричинені внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.
Установлено, що у липні 2019 року відповідно до наказу Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84 «Про проведення позапланової перевірки ДП «Ржищівський лісгосп» проведено позапланову перевірку на предмет наявності самовільних рубок в структурних підрозділах ДП «Ржищівське лісове господарство», за результатами якої виявлено незаконні рубки лісопродукції у ряді лісництв даного підприємства, зокрема у Ходорівському лісництві ДП «Ржищівське лісове господарство».
Так, в результаті санітарної вибіркової рубки кварталу 12 виділу 14 на площі 6 га згідно лісорубного квитка № 003972 від 04.06.2018 через порубку 5ільшої кількості дерев, ніж визначені дозвільним документами, завдано шкоду на суму 265 049, 74 грн.
Також, в ході заготівлі деревини штатною бригадою ( Брага С.О. і ОСОБА_2, наряд на заготівлю № 28 від 28.03.2019) заплановано проведення д. цільної санітарної рубки на підставі лісорубного квитка № 007794 від 28.01.2019 в кварталі 14 виділі 2.2 Ходорівського лісництва. Однак, фактично рубка проводилася в кварталі 14 виділах 3 та 13 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка, в результаті чого сума збитків склала 1 508 419, 94 грн.
Аналогічно, на підставі лісорубного квитка № 003996 від 20.09.2018 заплановано проведення санітарної вибіркової рубки ФОП Брага С.О. в кварталі 14 виділі 13 на площі 5,3 га Ходорівського лісництва. Водночас, фактично рубка в даному виділі не проводилася. Рубку проведено в кварталі 14 виділі 3 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка, в результаті чого сума збитків склала 882 473, 40 грн.
Згідно з Актом перевірки по державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019, шкода, заподіяна лісовому господарству внаслідок самовільної рубки у Ходорівському лісництві ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 2 655 943, 08 грн.
Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МІО України (далі - КНДІСЕ МЮ України) за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, проведеної в рамках кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019, загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки дерев на території кварталу 12 виділу 14, кварталу 14 виділу 13, кварталу 14 виділу 3 та кварталу 14 виділу 3(13) становить 2 663 217, 36 грн.
Дану експертизу проведено на підставі вивчення польових перелікових відомостей дерев, призначених у рубку по Ходорівському лісництву ДП «Ржищівське лісове господарство» - квартал 12 виділ 14 від 23.05.2018, якими передбачалася вирубка дерев, та перелікових відомостей по пнях відносно Ходорівського лісництва - квартал 12 виділ 14 від 16.07.2019, квартал 14 виділ 13 від 16.07.2019, квартал 14 виділ 3 від 17.07.2019 і квартал 14 виділ З (13) згідно яких комісією встановлено фактичну кількість пнів на ділянках, копій звітів, лісорубних квитків, матеріалів відводів, рапортів про рух лісопродукції.
На дослідження надано розрахунки шкоди по Ходорівському лісництву (у розрізі перелічених вище кварталів та виділів), складені провідним інженером з охорони та захисту лісу ДП «Фастівське лісове господарство» Клевакою П.В., який увійшов до складу бригади № 3 перевірки ДП «Ржищівське лісове господарство».
Установлено, що за результатами проведення позапланової перевірки в ДП «Ржищівське лісове господарство» згідно наказу від 27.08.2019 № 87-од проведено службове розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950.
За результатами службового розслідування відносно порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки наказом ДП «Ржищівське лісове господарство» від 25.09.2019 № 96-од до дисциплінарної відповідальності притягнуто помічника лісничого Ходорівського лісництва Бойчука В.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор також зазначає, що відповідно до норм законодавства у сфері охорони лісів, організація і забезпечення охорони та захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів, а порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.
Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
Статтею 35 цього Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Державної екологічної інспекції України є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.
Положеннями статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Функції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства на території Київської області покладено на Державну екологічну інспекцію Столичного округу.
Державна екологічна інспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується, діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (далі - Положення), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 за №18 (нова редакція).
Відповідно до п. 1 розділу I Положення повноваження інспекції поширюються на територію міста Києва та Київської області.
Згідно із пунктом 2 розділу II Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів (підпункт 5).
Разом з тим, відповідно до пункту 9 цього ж Положення Інспекція наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про відшкодування шкоди завданої державі.
Аналогічні положення містились у зазначеному Положенні і у попередній редакції.
Враховуючи зазначене, Державна екологічна інспекція Столичного округу уповноважена здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, національного використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
Прокурор вказує, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу не здійснювались заходи щодо захисту порушених інтересів держави, в т.ч. шляхом звернення до суду із позовом про стягнення завданої шкоди. Вважає, що наявні передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій і четвертій статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором.
Відтак, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", суд дійшов висновку, що у прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України; ст. ст. 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування згідно з вимогами п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Зверненню прокурора з даним позовом до суду передувало відповідне листування, як з Державною екологічною інспекцією Столичного округу, так і з Ржищівскою міською радою Київської області, з якого вбачається, що компетентні органи були обізнані про необхідність захисту порушених інтересів держави, проте не здійснили самостійний захист цих інтересів в суді, що свідчить про їх бездіяльність та зумовлює висновки суду про дотримання прокурором вимог, що ставляться для визначення здійснення ним представництва інтересів держави, як виправданого.
Таким чином, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", суд дійшов висновку, що у прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Ржищівскої міської ради.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Прокурор у позову зазначає, що у зв'язку з реформою децентралізації, відповідно до рішення Ржищівської міської ради Київської області № 34-02-08 від 09.12.2020 Грушівську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Ржищівської міської ради Київської області.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну об'єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об'єднаної територіальної громади, а пов'язані з таким майном права та обов'язки належать об'єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природною середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Так, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Згідно інформації ДП «Богуславське лісове господарство» квартали 12, 14 Ходорівського лісництва перебувають ув межах Ржищівської об'єднаної територіальної громади.
Згідно з п. 1.1. Статуту ДП "Богуславське лісове господарство" (нова редакція), останнє є правонаступником прав та обов'язків ДП «Ржищівське лісове господарство» на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 09.06.2021 № 347 «Про припинення державного підприємства «Ржищівське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення».
Відповідно до положень п. 3.1 Статуту ДП "Богуславське лісове господарство" (нова редакція) підприємство створене з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Згідно п. 3.2 Статуту ДП "Богуславське лісове господарство" (нова редакція) основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним порушенням у сфері лісового та мисливського господарства, дотримання правил і норм використання лісів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, що забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх захисту та відтворення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84 «Про проведення позапланової перевірки ДП «Ржищівський лісгосп» проведено позапланову перевірку на предмет наявності самовільних рубок в структурних підрозділах ДП «Ржищівське лісове господарство», за результатами якої виявлено незаконні рубки лісо продукції.
Так, в Акті перевірки у Ходорівському лісництві ДП «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019, далі Акт, встановлено, що:
- в результаті санітарної вибіркової рубки кварталу 12 виділу 14 на площі 6 га згідно лісорубного квитка № 003972 від 04.06.2018 через порубку більшої кількості дерев на 65 од., ніж визначені дозвільним документами, а результаті чого завдано шкоду на суму 265 049, 74 грн.;
- в ході заготівлі деревини штатною бригадою ( Брага С.О. і ОСОБА_2, наряд на заготівлю № 28 від 28.03.2019) заплановано проведення суцільної санітарної рубки на підставі лісорубного квитка № 007794 від 28.01.2019 в кварталі 14 виділі 2.2 Ходорівського лісництва. Однак, фактично рубка проводилася в кварталі 14 виділах 3 та 13 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка. В результаті самовільної рубки зрубано 340 дерев, сума збитків склала 1 508 419, 94 грн.;
- на підставі лісорубного квитка № 003996 від 20.09.2018 заплановано проведення санітарної вибіркової рубки ФОП Брага С.О. в кварталі 14 виділі 13 на площі 5,3 га Ходорівського лісництва. Фактично рубка в даному виділі не проводилася. Рубку проведено в кварталі 14 виділі 3 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка. В результаті самовільної рубки зрубано 340 дерев, сума збитків склала 882 473, 40 грн.
Згідно з Актом перевірки по державному підприємству «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019, шкода, заподіяна лісовому господарству внаслідок самовільної рубки у Ходорівському лісництві ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 2 655 943, 08 грн.
Так, відповідно до наказу Киїівського обласного та по м. Києву управлінннялісового та мисливського госопдарствора «Про результати про веденя позапланової перевірки ДП «Ржищівський лісгосп» № 99 від 08.08.2019 за результататми перевірки встановлено загальна сума фінансових порушень , що призвели до встрат - 5402516, 98 грн.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, проведеної в рамках кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019, в якому зазначено, що на дослідження надані розрахунки шкоди по кварталу 12 виділу 14, кварталу 14 виділу 13, кварталу 14 виділу 3 та кварталу 14 виділу 3(13) Ходорівського лісництва, складений провідним інженером ОЗЛ Клевакою П.Л., згідно яких загальний розмір шкоди від самовільних рубок становить 2655943, 08 грн.
Також зазначено, що з урахуванням проведених розрахунків, встановлений згідно Акту перевірки по ДП «Ржищівське лісове господарство» від 18.09.2019 розмір матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок незаконних порубок лісу у Ходорівському лісництві розрахунково підтверджується у розмірі 2663217, 36 грн. та у зв'язку із чим виникли розбіжності між розрахунком експертів та Актом.
Вказаний висновок було зароблено на пісдатві постанови старшого слідчого в ососблирво важливих справах Слідчого управління Головного Упаравління Національної поліції в Київській області від 18.11.2019 щодо проведення кримінального провадження кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019.
З листа ДП "Ржищівське лісове господарство" № 1101-244 від 30.09.2019, вбачається, що за результатами службового розслідування щодо порушень, виявлених під час проведення позаланової перевірки наказом по підприємству від 25.09.2019 № 96-од до дисциплінованої відповідальності притягнуто (об'явлено догани) помічнику лісничого Хордорівського лісництва Бойчуку В.В. становм на 30.09.2019 добровілно відшкодовано фінансових втрат, заподіяних підприємству, що зазначені в акті перевірки на суму 40601.42 грн. Під час проведенн службового розслідування звільнилися з посад, зокрема, головний лісничій підприємства, лісничий Ржищівського лісництва, лісничого Ходорівськьго лісництва Бойчука переведено на посаду помічника лісничого.
Судом прийняті до уваги доводи відповідача стосовно того, що в матеріалах справи відсутній Акт складений Державною екологічною інспекцією за результатами здійснення державного нагляду (контролю), в якому був би зафіксований факт правопорушення та здійснений розрахунок завданорїї шкоди. Однак, з Акту перевірки по ДП «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019, що складений комісією із числа п'яти бригад - працівників лісових господарств Київської області, в т. ч. ДП «Ржищівський лісгосп» та ДП «Богуславський лісгосп» на чолі із завідувачем сектором внутрішнього аудиту та членів комісії, можна встановити обставини незаконної рубки дерев на підвідомчій відповідачу території, а також розмір завданої шкоди.
Разом з тим, на підставі вказаного Акту перевірки, в т.ч. розрахунків заподіяної шкоди по кожному лісництву, довідок про результати позапланової перевірки ДП «Ржищівське лісове господарство» Ходорівського лісництва проведено комісійну судово-економічну експертизу № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, а експерти повідомлені про кримінальну відповідальність. При цьому на дослідження експертам надано розрахунки шкоди по Ходорівському лісництву у розрізі відповідних кварталів та виділів, складені провідним інженером з охорони та захисту лісу ДП «Фастівське лісове господарство» Клевакою П.В., який увійшов до складу бригади № 3 перевірки ДП «Ржищівське лісове господарство».
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказаними доказами підтверджується і факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною порубкою лісових насаджень, і розмір завданої шкоди.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відтак, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Частиною 2 ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (постанова Верховного суду від 21.12.2018 у справі №917/19/18).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Нормами чинного законодавства, зокрема, Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
Тобто, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.12.2019 №906/133/18, від 09.08.2018 №909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16 та від 20.02.2020 у справі №920/1106/17.
Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч встановлених вимог законодавства, не було здійснено належних заходів для збереження лісонасаджень на земельних ділянках, постійним користувачем яких він є. Зазначене свідчить про наявність як вини відповідача, так і його протиправної поведінки, а також причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, яка спричинила державі збитки.
Судом не беруться до уваги заперечення відповідача стосовно недоведеності прокурором вини підприємства чи його посадових осіб у вчиненні вказаного порушення, у зв'язку із тим що, за змістом наведених вище норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок.
За наведених обставин, прокурором доведена наявність вини відповідача у незабезпеченні охорони та збереженні лісових насаджень від незаконних рубок із земель лісового фонду на підвідомчій йому території. Вказана бездіяльність призвела до завдання збитків державі, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою бездіяльністю та завданою матеріальною шкодою.
Вирішуючи питання розміру стягуваної шкоди з відповідача, суд керується наступним.
З Акту перевірки по ДП «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019 можна встановити обставини незаконної рубки дерев на підвідомчій відповідачу території, а також розмір завданої шкоди. Пи цьому, оскільки вказаний акт складений комісією із числа п'яти бригад - працівників лісових господарств Київської області, в т. ч. ДП «Ржищівський лісгосп» та ДП «Богуславський лісгосп» на чолі із завідувачем сектором внутрішнього аудиту та членів комісії, у суду відсутні сумніви щодо повноважень комісії, якою проведено перевірку та, відповідно, зазначених у ньому сум шкоди.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, з урахуванням проведених розрахунків, встановлений згідно Акту перевірки по ДП «Ржищівське лісове господарство» від 18.09.2019 розмір матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок незаконних порубок лісу у Ходорівському лісництві розрахунково підтверджується у розмірі 2663217, 36 грн. Вказана експертиза проводилась судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, які були повідомлені про кримінальну відповідальність, на підставі відповідних нормативних та законодавчих актів, серед яких Постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 № 665 та «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законордавтва про природно-заповідний фонд» від 24.07.2013 № 541.
За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу, у розмірі 2663217, 36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на рішення Госопдарського суду Київської області у справі № 911/2929/20 від 27.01.2021 та Господарського суду Львівської лбласті у справі № 914/669/22 від 20.10.2022 приймаються судом до уваги щ огляду на встановлені судом обставини під час розгляду справи 911/711/23. При цьому у справі 911/2929/20 до суду звернувся саме прокурор про стягнення шоди стягнення шоди, а у справі 914/669/22 єдиним доказом встановлення незаконної рубки дерев, на підставі яких проводилось нарахування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, були протоколи огляду місцевості, тоді як у справі 911/711/23 такими доказми є АКТ перевірки, з нарахованими сумами шкоди та висновкок експертної установи, який розмір шкоди підтвердив.
Вирішуючи питання розподілу стягуваної шкоди, суд зазначає наступне.
Прокурор в позові просить стягнути всю суму завданої шкоди на користь Ржищівської міської ради.
Відповідно до положень ст. ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України шкода заподіяна навколишньому природному середовищу, стягується пропорційно в дохід спеціального фонду відповідної місцевої ради, обласного бюджету, Державного бюджету України. На користь спеціального фонду Ржищівської міської ради може бути стягнуто лише 50% заподіяної шкоди.
Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 ч. 2 ст. 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, у тому числі 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
Отже, шкода, заподіяна відповідачем внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 2663217, 36 грн., підлягає розподілу між бюджетами всіх рівнів наступним чином: 30% від суми, що становить 798965, 20 грн. має бути спрямована до спеціального фонду Державного бюджету України; 20% від суми, що становить 532643, 47 грн. до обласного бюджету Київської області; 50% від суми, що становить 1331608, 68 грн. до місцевого бюджету Ржищівської міської ради.
За змістом п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, зокрема здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства.
Отже, функції з розподілу коштів після їх зарахування на спеціальний рахунок віднесено до повноважень Державної казначейської служби, яка наділена усіма необхідними повноваженнями для здійснення такого розподілу між державним та місцевими бюджетами.
Оскільки, незаконну рубку вчинено в адміністративних межах Ражищівської об'єднаної територіальної громади Київської області, тому заподіяна шкода підлягає стягненню за місцем заподіяння шкоди, відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", на один казначейський рахунок спеціального фонду, за реквізитами рахунку міської ради, згідно коду бюджетної класифікації, в даному випадку, це грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності, код класифікації доходів 24062100.
Інші доводи відповідача судом до уваги не приймаються в силу вищенаведеного та наявних в матеріалах справи доказів.
Під час розгляду справи судом враховано позицію Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема, у справі "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 39948, 27 грн. покладаються на відповідача у справі - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2023, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги керівника Київської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Ржищівської міської ради до Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" задовольнити.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Ржищівсткої міської ради (09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Соборна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35486602) 2663217 (два мільйони шістсот шістдесят три тисячі двісті сімнадцять) грн. 36 коп. шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу, видавши наказ.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 39948 (тридцять девять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 27 коп. судового збору, видавши наказ.
Повне рішення складено 23.02.2024.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.