23 лютого 2024 року
м. Київ
справа №990/316/23
адміністративне провадження №П/990/316/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської Олени Анатоліївни, Білак Мирослави Вікторівни, Загороднюка Андрія Григоровича, Соколова Володимира Миколайовича від участі у розгляді справи № 990/316/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалами Верховного Суду від 21 грудня 2023 року та від 13 лютого 2024 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., Білак М.В., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від участі у розгляді справи № 990/316/23 та передану зазначену заяву для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Губської О.А., Білак М.В., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від участі у розгляді справи № 990/316/23 відмовлено (суддя Бившева Л.І.).
22 лютого 2024 року позивач подала заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської О.А., Білак М.В., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від участі у розгляді справи № 990/316/23.
В обґрунтування заяви позивач зазначає про не розгляд суддями Губською О.А., Білак М.В., Загороднюком А.Г., Соколовим В.М. заяви про відвід до 19 лютого 2024 року. Вказує, що у зв'язку із цим 17 лютого 2024 року позивач подала заяву про залишення позову без розгляду. На думку позивача судді Губська О.А., Білак М.В., Загороднюк А.Г. та Соколов В.М. розглядали заяву про відвід від 14 лютого 2024 року ігноруючи заяву про залишення позову без розгляду, розглядали заяву про відвід від 14 лютого 2024 року. Також зазначає про наявність скарг у Вищій раді правосуддя, поданих на вказаних суддів та встановлення у Громадською радою доброчесності не доброчесність судді Губської О.А. Враховуючи наведене, просить відвести суддів від участі у розгляді цієї справи.
Розглянувши дану заяву Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини тринадцятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами першою, другою статті 36 КАС України передбачено випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Згідно частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Розглянувши наведені позивачем обґрунтування заявленого відводу суддям, Верховний Суд уважає, що у цій справі обов'язкові підстави, зазначені у статтях 36-38 КАС України, відповідно до яких судді Губська О.А. Білак М.В., Загороднюк А.Г. та Соколов В.М. не можуть брати участь у її розгляді відсутні.
У контексті наведень обґрунтувань варто зазначити, що за правилами статей 22, 266 КАС України справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції.
Таким чином, у ситуації, що розглядається, справу неможливо буде передати будь-якому іншому судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, адже усі судді перебувають під дисциплінарною юрисдикцією Вищої ради правосуддя.
Крім того, варто звернути увагу на наявність усталеного підходу в оцінці ситуацій щодо конфлікту інтересів: ситуації, які стосуються всіх суддів, а не конкретного судді, не вважаються конфліктом інтересів. Тим більш, якщо відповідна дисциплінарна скарга безпосередньо не пов'язана зі справою, яка є предметом розгляду.
Зважаючи на викладене, сама по собі наявність у Вищій раді правосуддя дисциплінарних скарг стосовно суддів, які розглядають цю справу, до того ж і за відсутності доказів, що питання у скаргах пов'язані зі справою, що розглядається, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у суддів особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості та/або об'єктивності при розгляді адміністративної справи.
В решті наведені в обґрунтування заяви про відвід суддів доводи свідчать про фактичну незгоду позивача з процесуальними діями та судовими рішеннями прийнятими під час розгляду цієї справи, що в силу приписів частини 4 статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Інші доводи, які позивач ставить в обґрунтування заяви про відвід суддів також не доводять необ'єктивності чи упередженості суддів під час розгляду цієї справи.
Верховний Суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
З огляду на наведене, колегія суддів не встановила будь-яких обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості та безсторонності суддів Губської О.А., Білак М.В., Загороднюка А.Г. та Соколова В.М. та слугувати підставою для задоволення заяви про відвід суддів позивача. Тому дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином, питання про відвід підлягає вирішенню в порядку частини 4 статті 40 КАС України суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 248 КАС України,
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської Олени Анатоліївни, Білак Мирослави Вікторівни, Загороднюка Андрія Григоровича, Соколова Володимира Миколайовича від участі у розгляді справи № 990/316/23.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської Олени Анатоліївни, Білак Мирослави Вікторівни, Загороднюка Андрія Григоровича, Соколова Володимира Миколайовича для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
О.А. Губська
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду