Справа № 620/7695/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дар'я ВИНОГРАДОВА
22 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чаку Є.В.
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання відповідача внести зміни до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом внесення інформації про сплату страхових внесків страхувальником ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за застраховано особу ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 08.04.2008.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 16 листопада 2023 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволені позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 .
Згідно копії трудової книжки від 12.10.1983 серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 : 01.04.2002 прийнята на роботу до п/п ОСОБА_2 на посаду кухаря; 08.04.2008 звільнена з роботи.
Даний період трудової діяльності підтверджуються також копією трудового договору від 01.04.2002, укладеним між позивачкою та ОСОБА_2 .
Водночас у Індивідуальних відомостях про застраховану особу - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відсутні відомості щодо сплати за вказану особу страхових внесків за період з 01.01.2005 по 08.04.2008.
При цьому у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявна інформація щодо подання вищевказаним страхувальником даних на застраховану особу ОСОБА_1 за іншим реєстраційним номером облікової картки платника податків за період з 01.01.2005 по 08.04.2008.
18.04.2023 позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати до її страхового стажу періоди роботи у приватного підприємця ОСОБА_2 .
Листом від 16.05.2023 відповідач повідомив позивачку про те, що у спірний період індивідуальні відомості по застрахованій особі позивача не подавались. Одночасно повідомлено, що у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявна інформація щодо подання вищевказаним страхувальником даних на застраховану особу ОСОБА_1 за іншим реєстраційним номером облікової картки платника податків за період з 01.01.2005 по 08.04.2008. Зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Згідно ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-IV), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 21 Закону №1058-IV на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Положеннями частини першої статті 14-1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення №10-1).
Пунктом 3 розділу IV Положення №10-1 визначено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Пунктом 4 розділу IV Положення №10-1 передбачено, що у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Відтак, колегія суддів зазначає, що зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду.
Враховуючи норми прямої дії статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, яке не повинно позбавляти позивача права у разі відсутності стажу (допомогу по тимчасовій непрацездатності, призначення пенсії тощо).
В даному випадку факт роботи ОСОБА_1 у період з 01.04.2002 по 08.04.2008 у п/п ОСОБА_2 на посаді кухаря підтверджується записами у трудовій книжці від 12.10.1983 серії НОМЕР_3 .
У матеріалах справи наявні відомості про нарахування та виплату заробітної плати за спірний період працівникам, зокрема позивачу, які складені ФОП ОСОБА_2 .
Крім того позивачкою долучено до матеріалів справи відомості з Державного реєстру фізичних-осіб платників про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків.
У листі від 16.05.2023 відповідач зазначив, що в Реєстрі застрахованих осіб наявна інформація щодо подання страхувальником ФОП ОСОБА_2 даних про застраховану особу ОСОБА_1 , проте за іншим реєстраційним номером облікової картки платника податків.
Згідно постанови Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 295/6361/17, обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на органи Пенсійного фонду України.
Контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, здійснюють органи Пенсійного фонду (пункт 9 частини другої статті 64 Закону № 1058-ІV).
Стаття 12-1 Закону № 2464-VІ визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску; здійснює інші функції, передбачені законодавством
В даному випадку внаслідок допущення роботодавцем помилки та невиконання Пенсійним фондом своїх прямих обов'язків, позивача позбавлено соціальної захищеності, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
З урахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача внести зміни до системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб щодо застрахованої особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 08.04.2008 в частині виправлення помилки у реєстраційному номері облікової картки платника податків, а саме внести номер « НОМЕР_2 ».
Стосовно доданих до апеляційної скарги доказів, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що, в силу вимог частин 3-5 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З аналізу цієї правової норми слідує висновок, що своє право на подання доказів відповідач реалізував під час розгляду справи у суді першої інстанції; до апеляційного суду нові докази можуть подаватися у виключних випадках, якщо буде доведено неможливість їх подання до суду першої інстанції.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17.
Однак зі змісту апеляційної скарги та наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що відповідач був позбавлений можливості з незалежних від нього об'єктивних обставин подати до суду першої інстанції вказані докази.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Інші доводи апелянта колегія суддів не приймає до уваги, оскільки останні є необгрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких