Справа № 577/1277/20
Провадження № 1-кп/577/26/24
"22" лютого 2024 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Конотоп в режимі відеоконференцзв'язку обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, розведеного, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіта середня, раніше неодноразово судимого, останній раз 13.09.2017 року Конотопським міськрайонним судом за ст.ст. 309 ч.2, 69 КК України до 2 років обмеження волі, звільнився 17.12.2018 року умовно-достроково на не відбутий строк 11 міс. 3 дні,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 308 ч.2, 309 ч.2, 307 ч.2 КК України,-
У провадженні Конотопського міськрайонного суду перебуває вищевказане судове провадження.
Відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого продовжений до 24.00 год. 23.02.2024 року, з визначеним розміром застави.
Прокурор пропонує продовжити цей запобіжний захід до двох місяців, про що подав відповідне клопотання, зазначивши, що внаслідок зайнятості адвоката ОСОБА_4 в іншому процесі продовження розгляду справи по суті неможливо.
Отже, з поважних причин судове провадження не може бути завершено до спливу строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлює необхідність його продовження внаслідок наявності певних ризиків, зокрема, визначених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, як то можливість переховування від правосуддя, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушення, у яких обвинувачується, на що вказують тяжкість інкримінованих злочинів, суворість передбаченого покарання, епізодичне вживання наркотичних речовин, з приводу чого перебуває на обліку у лікаря-нарколога.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_4 , кожен окремо, як і раніше, просять змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт, посилаючись на незадовільний стан здоров'я та сплив із часом вагомості інкримінованих ризиків.
Суд, вислухавши доводи сторін, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Враховуючи, що судове провадження не може бути завершено до спливу строку запобіжного заходу внаслідок зайнятості адвоката ОСОБА_4 в іншому процесі, а ризики, наведені стороною обвинувачення, зокрема можливість переховування від правосуддя, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується, на що вказують тяжкість і кількість інкримінованих підсудному злочинів, наявність непогашених судимостей, у тому числі пов'язаних з незаконним обігом наркотичної речовини, і досі існують та до теперішнього часу не зменшилися, слід дійти висновку про продовження саме раніше обраного запобіжного заходу.
Крім того, суд бере до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст.131 КПК), з огляду на необхідність попередження наведених вище ризиків, зокрема переховування ОСОБА_5 від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Зокрема судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На переконання суду продовження ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу, відповідно до пп.«с» п.1 ст.5 Конвенції відповідатиме принципу пропорційності, оскільки застосований до нього запобіжний захід буде необхідним за встановлених обставин, унеможливить переховування обвинуваченого від суду.
Отже, прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам.
За таких обставин пропозиція сторони захисту про пом'якшення запобіжного заходу, не заслуговує на увагу суду.
Керуючись: ст.ст. 331 ч.3, 369-372 КПК України, суд, -
Обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити строк тримання під вартою до 24.00 години 19 квітня 2024 року, з раніше визначеними умовами та розміром застави.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а для обвинуваченого - протягом того ж строку з дня отримання копії.
СуддяОСОБА_1