Справа № 1-916/2010 року
5 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Кишакевич Л. Ю.
секретаря: Кантурак Н.П.
прокурора Чугунової В.М.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. АДРЕСА_1громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, має одну неповнолітню дитину, непрацюючого, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
встановив:
ОСОБА_2 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Злочин вчинено за наступних обставин.
Так, 07.04.2010 року о 22.45 год. ОСОБА_2, знаходячись в парку ім. Т.Г. Шевченка, що по вул. Чорновола в м. Івано-Франківську, неподалік розважальних атракціонів, на ґрунті ревнощів умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 удар рукою в ділянку грудної клітки, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом 3-го ребра зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, підсудний суду показав, що 07.04.2010 року о 22.45 год. в парку ім. Т.Г. Шевченка, що по вул. Чорновола в м. Івано-Франківську, неподалік розважальних атракціонів, між ним та потерпілим ОСОБА_3 виник конфлікт і на ґрунті ревнощів умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 два удари, в голову та груди. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2, у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше несудимий, злочин вчинив вперше, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має неповнолітню дитину, та обставини, які обтяжують і пом'якшують його покарання. Обставин, які обтяжують його покарання - не встановлено. Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, є щире каяття у вчиненому.
За таких обставин, суд вважає, що покарання ОСОБА_2 слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі. За наведених обставин суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, тому застосувавши ст.75 КК України його слід звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.
Керуючись ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк - 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: Кишакевич Л. Ю.