м. Київ
16 червня 2010 року Справа № 2а-4955/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Сович О.І.,
за участю:
прокурор - не з'явився,
представника позивача - Зайцева В.С.,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
в інтересах прокурора м. Біла Церква
держави в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
до
про фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
стягнення податкового боргу у сумі 3230 грн 00 коп.,
Прокурор м. Біла Церква (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 3230 грн 00 коп.
У судове засідання з'явився представник позивача.
Прокурор у судове засідання не з'явився , про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 27).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився , про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 21, 29).
За наведених обставин, суд ухвалив розглянути справу за відсутності прокурора та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 3 - 6).
Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив таке.
Відповідача зареєстровано як фізичну особу - підприємця 30 червня 2005 р., що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 7), взято на облік платника податків позивачем 14 липня 2005 р. за № 1098, про що свідчить довідка від 23 квітня 2010 р. № 7434 (а.с. 9).
31 липня 2009 р. позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість, про що у той же день було складено акт № 4687/10/17 - 2 (далі ? акт перевірки 1) (а.с. 13).
Згідно з актом перевірки 1 відповідачем були порушені передбачені п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-ІІІ), п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) граничні строки подання податкових декларацій, а саме: неподання податкових декларацій з податку на додану вартість з січня 2008 р. по червень 2009 р.
13 серпня 2009 р. на підставі акту перевірки 1, позивачем виставлено податкове повідомлення - рішення № 0044950172/0/4386/17-2/2883, згідно з яким загальна сума податкового зобов'язання відповідача по податку на додану вартість складає 3060 грн 00 коп. (а.с. 13).
Дане податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 27 серпня 2009 р. (а.с. 13).
16 вересня 2009 р. позивачем було складено акт № 5097/17-2/3219 щодо своєчасності повернення реєстраційного свідоцтва платника податку на додану вартість - відповідача (далі ? акт перевірки 2) (а.с. 14).
Згідно з актом перевірки 2 відповідачем порушені вимоги п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, п. 9.8 Закону № 168/97-ВР, а саме: не повернуто реєстраційне свідоцтво платника податку на додану вартість після його анулювання 17 серпня 2009 р. за ініціативою податкового органу на підставі „ґ” п. 9.8 Закону № 168/97-ВР та у зв'язку з не поданням податкової декларації за 2008 - 2009 рр.
На підставі акту перевірки 2 16 вересня 2009 р. позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0052780172/0/3266, яким відповідачу визначено загальну суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 170 грн 00 коп. (а.с. 14).
Дане податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 19 вересня 2009 р. (а.с. 14).
З метою забезпечення погашення існуючого у відповідача боргу, 14 вересня 2009 р. позивачем було виставлено першу податкову вимогу № 1/3012 на суму 3060 грн 00 коп. (а.с. 15), а 21 жовтня 2009 р. - другу податкову вимогу № 2/3268 на суму 3230 грн 00 коп. (а.с. 15), які було отримано відповідачем особисто, відповідно, 19 вересня та 23 жовтня 2009 р. (а.с. 15).
При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених п.п. "г" п.п. 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Як убачається з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, п латник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до вимог п.п. „а” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно з вимогами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до вимог п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з вимогами п.п. „ґ” п. 9.8 Закону № 168/97-ВР реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Відповідно до вимог п. 9.8 Закону № 168/97-ВР анулювання реєстрації на підставах, визначених у п.п. "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. Якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
Згідно з вимогами п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 4 грудня 1990 р. № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Наявні матеріали справи свідчать, що на дату розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату податкового боргу відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Держави в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податковий борг у сумі 3230 (три тисячі двісті тридцять) грн 00 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 18 червня 2010 р.