Справа № 143/1002/23
16.02.2024 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Встановив:
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаною позовною заявою, в якій просила визначити їй додатковий строк у 6 (шість) місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки (паю), яка розташована в Очеретянському старостинському окрузі Вінницького району Вінницької області.
Вона являється єдиним спадкодавцем за заповітом на вказане майно спадкодавця.
До нотаріальної контори вона звернулася після передбаченого законом шестимісячного строку, встановленого для подання заяви на прийняття спадщини.
У встановлений законом строк з вказаною заявою про прийняття спадщини вона не звернулася з об'єктивних, істотних причин, які є поважними, а саме, у зв'язку з тим, що не була обізнана про наявність заповіту, який був зроблений на її ім'я та не повідомленням її про наявність такого заповіту.
Заява до нотаріального органу про відмову від прийняття спадщини нею не подавалася.
На даний час вона має намір прийняти спадщину та оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 .
Посилаючись на наведені обставини та положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України, просить визначити її додатковий строк тривалістю 6 (шість) місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка в підготовче засідання не з'явилася, проте 16.02.2024 року через канцелярію суду подала заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с. 43).
Представник Погребищенської міської ради в підготовче засідання не з'явився, натомість, головний спеціаліст юрист відділу правового забезпечення Погребищенської міської ради Нагорняк В.А. через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснити у її відсутність, позовні вимоги визнає (а.с. 37-42).
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що визнання представником відповідача позову слід прийняти, а позов задовольнити, виходячи із наступного.
Так, за змістом ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що 04.08.2010 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 106, згідно із яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати за законом на день його смерті заповідає своїй дочці - ОСОБА_3 . Заповіт не скасовано і не змінено (а.с. 5).
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та позивачкою підтверджується копією свідоцтва про народження останньої серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12.07.2018 року (а.с. 7), копією Витягу із державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00025100200 від 21.02.2020, згідно з яким прізвище ОСОБА_1 до державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 » (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Андрушівка Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19.04.2022 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 181 (а.с. 4).
Згідно довідки Погребищенської міської ради від 28.07.2023 року № 3473 на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Відповідно до повідомлення Погребищенської державної нотаріальної контори від 05.12.2023 року № 714/01-16 згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.12.2023 року № 75002043 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с. 35, 36).
Звертаючись із позовом до суду, позивачка вказувала на те, що вона вчасно не подала заяву про прийняття спадщини, оскільки до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини про наявність заповіту їй не було відомо.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Як роз'яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 сформульовано правовий висновок про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Ураховуючи те, що позивачка, будучи спадкоємцем за заповітом, була позбавлена можливості звернутися до нотаріального органу із заявою про прийняття спадщини, оскільки до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини про наявність заповіту їй не було відомо, то причини пропуску нею строку на прийняття спадщини суд вважає поважними, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення ОСОБА_1 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Отже, вирішуючи питання про визначення спадкоємцеві додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суд має враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №681/203/17.
В контексті обставин справи та беручи до уваги визнання позову представником Погребищенської міської ради, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, суд вважає, що визначення позивачу додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця буде відповідати принципам свободи заповіту та пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд констатує, що, зважаючи на наведене, визнання позову представником відповідача не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
В силу ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Зважаючи на те, що позивачка ОСОБА_1 бажає судові витрати залишити за собою, та враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню із відповідача на її користь.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Прийняти визнання позову представником відповідача Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Нагорняк Вікторією Анатоліївною.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 6 (шість) місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Погребищенська міська рада, код ЄДРПОУ 03772654, місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 110, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.02.2024 року.
Суддя