Справа № 136/373/24
провадження №1-кс/136/109/24
23 лютого 2024 року м. Липовець
Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець клопотання, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024020060000025 від 23.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 186 КК України
про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нападівка Липовецького району Вінницької області, громадянину України, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
Старший слідчий СВ ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл. капітан поліції ОСОБА_5 , яке погодженен з прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке мотивоване тим, що 30.01.2022 починаючи Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2020 року № 1-РС солдат ОСОБА_4 призначений на посаду старшого водія 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення. Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття. Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Згідно ст. ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави-захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Згідно ст. ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Згідно вимог статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, окрім іншого, передбачено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та триває по теперішній час. Однак солдат ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів вирішив вчинити умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин. Так, у вечірню пору доби 19.01.2024, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поза службою, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав алкогольні напої спільно із своїм товаришем ОСОБА_6 . Того ж дня, 19.01.2024 біля 17.00 год., ОСОБА_4 попередньо домовившись із ОСОБА_6 з метою продовжити вживати алкогольні напої, вирішили прибути до ОСОБА_7 , який проживає в АДРЕСА_2 , щоб взяти в нього горілки та цигарок. В подальшому, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, солдат ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 прийшли до вищевказаного домогосподарства та через хвіртку зайшли на територію подвір'я та почали стукати у вікно будинку, щоб їм відчинили двері та впустили в будинок. Однак власник будинку ОСОБА_7 , який на той час перебував в середині будинку, словесно, через вікно, повідомив їм про своє небажання впускати їх до свого будинку. Тоді ж ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , будучи невдоволеними відмовою ОСОБА_7 впустити їх в будинок, на ґрунті раптово виниклого прямого злочинного умислу спрямованого на незаконне проникнення до чужого житла підійшли до вхідних дверей вказаного будинку, усвідомлюючи, що вхідні двері замкнені із середини на металеву клямку, стали шарпати вказані двері за дверну ручку, внаслідок чого вирвали внутрішню металеву клямку дверей на яку вони були замкнені із середини. Після того, доводячи свій злочинний умисел на незаконне проникнення у житло і володіння іншої особи, а саме ОСОБА_7 , подолавши перешкоду у вигляді замкнених дверей із середини, усвідомлюючи, що проникнення до володіння особи без згоди володільця є незаконним, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 , протиправно, зайшли всередину будинку останнього, і тим самим порушили закріплене Конституцією України право ОСОБА_7 на недоторканність житла. Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, як порушення недоторканності житла, яке виразилось у незаконному проникненні до житла, вчинене групою осіб. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.01.2024, близько 17:00 години, солдат ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , перебуваючи у спальній кімнаті будинку ОСОБА_7 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , продовжили свої протиправні дії, стали вимагати від власника ОСОБА_7 випити горілки та цигарки, в присутності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Не отримавши бажаного, а також обурившись через те, що власник будинку ОСОБА_7 відмовився впускати всередину будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в останніх виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, підійшли до ліжка, на якому сидів ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_6 умисно наніс один удар кулаком руки в обличчя ОСОБА_7 після чого наніс ще не менше 2 ударів кулаками рук в область грудей ОСОБА_7 . Після того ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_4 схопили ОСОБА_7 за верхній одяг та стягнули його на підлогу, після чого ОСОБА_6 наніс не менше 2 ударів ногами по голові та долонях ОСОБА_7 , яким він закривався від нанесення ударів. В той час до ОСОБА_6 приєднався солдат ОСОБА_4 , який взяв палицю ОСОБА_7 на яку останній опирається під час ходьби та також став наносити численні удари нею по різним частинам тіла, зокрема по ногах, тілу та правій руці, точної кількості ударів органом досудового розслідування не встановлено по лежачому ОСОБА_7 в наслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді легкого тілесного ушкодження - підшкірної гематоми волосянистої частини голови та тілесного ушкодження середнього ступеня важкості закритого багатоуламкового перелому нижньої третини правої ліктьової кістки. Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинене групою осіб. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово засудженим за корисливі злочини, зокрема, останній раз вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 21.10.2014 за ст. 71, ч. 3 ст. 185 КК України до остаточного покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі, маючи незняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин. Так, 19.01.2024, близько 17:00 години, у солдата ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які перебували в спальній кімнаті будинку ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 , після закінчення заподіяння ними тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , у той час коли потерпілий ще лежав без свідомості на підлозі, виник раптовий умисел на відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 , який стояв поруч та спостерігав за його діями, в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які через побоювання за своє здоров'я не змогли завадити вчиненню злочину відносно ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, протиправно, усвідомлюючи незаконність своїх дій, достовірно розуміючи, що вчиняють протиправні дії в умовах воєнного стану став обшукувати вміст карманів останнього та виявив у правій кишені його штанів грошові кошти в сумі 60 гривень, якими незаконно заволодів. В свою чергу, ОСОБА_6 реалізовуючи злочинний умисел до кінця спільно із ОСОБА_4 , який стояв поруч та спостерігав за його діями, в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виявив на дерев'яному столику спальної кімнати вказаного будинку та в подальшому заволодів кухонним ножем з дерев'яною ручкою, вартістю 45,00 гривень, а після того на підвіконні вікна зазначеної кімнати виявив та в подальшому заволодів двома лампами розжарювання «ЛОН 100 Вт27 ІСКРА 220В», вартість яких становить 30 гривень 18 копійок. Після виконання всіх вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 місце події залишили та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заподіяли потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 135 гривень 18 копійок. Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за кваліфікуючими ознаками - вчинений повторно, групою осіб та вчинений в умовах воєнного стану.
У вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нападівка Липовецького району Вінницької області, громадянин України, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
За даними фактами 14.02.2024 ОСОБА_4 оголошено про підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 186 КК України.
Доказами, які обґрунтовують підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є: огляд місця події, покази потерпілого ОСОБА_7 , допитом свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , показами підозрюваного ОСОБА_6 , протоколами слідчих експериментів з потерпілим з потерпілим ОСОБА_7 , з свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також із підозрюваним ОСОБА_6 , показами підозрюваного ОСОБА_4 , який вину визнав частково.
Таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, за які законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
На даний час встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання 1) переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Отже, з метою запобігання спробам ОСОБА_4 вчинити дії, визначені у п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, що у ньому наведені, просив його задовольнити, вказуючи, що інший запобіжний захід не спроможний забезпечити виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, в рамках якого подане клопотання, вважає, що стороною кримінального провадження, з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини даного кримінального провадження, доведено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено та надано достатні докази на підтвердження розумної підозри, які свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінально протиправної дії.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення у клопотанні, що передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, наступне.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду є те, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 186 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Крім того, підтвердженням того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, є те що останній не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, проживає сам, ніде не працює, що свідчить відсутність факторів стримуючого характеру щодо поведінки ОСОБА_4 . Також в ході досудового слідства встановлено, що солдат ОСОБА_4 з 16.05.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та переховується і ухиляється від військової служби в зв'язку із чим по даному факту відомості внесено до ЄРДР № 42023002240000108 від 20.07.2023 за ч. 5 ст. 407, а також 12.02.2024 ОСОБА_4 по мобільному телефоні повідомлено про необхідність прибуття 13.02.2024 до ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для проведення слідчих дій, однак ОСОБА_4 дане повідомлення проігнорував та на вказану дату та час не з'явився та повідомив, що він поїхав в м. Гайсин, що свідчить про наміри ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства та суду. При цьому будучи обізнаним із наслідками вчинення кримінальних правопорушень та можливістю відбування за це покарання в установах ДКВС України, з урахуванням того, що нижня межа ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді 7 років позбавлення волі та з урахуванням особи підозрюваного та фактичні обставини кримінального правопорушення підстави для призначення судом покарання згідно ст. ст. 69, 75 КК України (тобто нижче нижньої межі) відсутні.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є те, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушення було викрадено дві лампи розжарювання «ЛОН 100 Вт27 ІСКРА 220В», а також кухонний ніж, які на даний час не виявлено та не вилучено. Таким чином перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , може повністю приховати чи знищити предмети посягання, які мають істотне значення по справі.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що станом на теперішній час з огляду на відносно незначний період з моменту внесення відомостей до ЄРДР до часу звернення із вказаним клопотанням до суду достатня вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на потерпілого ОСОБА_7 , та свідків у даному кримінальному провадженні, шляхом їх вмовляння та підкупу з метою подальшого спонукання їх до перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, зміни їх показань у суді, оскільки встановлений факт побиття свідка ОСОБА_9 .
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення є те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів майнового характеру, за що у тому числі відбував покарання в установах ДКВС України, а також той факту, що відносно ОСОБА_4 внесено відомості до ЄРДР № 42023002240000108 від 20.07.2023 за ч. 5 ст. 407 за фактом його самовільного залишення військової частини, а також відносно нього внесено відомості до ЄРДР за № 120230200600000381 від 23.11.2023 за ч. 1 ст. 122 КК України по факту побиття ним ОСОБА_10 .
Вирішуючи питання щодо застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує встановлені вище обставини та вважає, що наразі, такі підстави відсутні, отож з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, майнового стану підозрюваного, стадії досудового розслідування, незважаючи на існування презумпції невинуватості, слідчий суддя вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не спроможний запобігти вказаним вище ризикам, які є доведеними та забезпечити виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде спроможним нівелювати ризики, які існують в кримінальному провадженні.
У відповідності до ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
Керуючись ст. ст. 132, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нападівка Липовецького району Вінницької області, громадянину України, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
1) прибувати до прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та старшого слідчого СВ ВП № 4 Вінницького РУП, ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , а також до Липовецького районного суду Вінницької області за першою вимогою;
2) не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 - цілодобово;
3) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також іншим підозрюваним
ОСОБА_6 ) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених обов'язків, а також строк дії ухвали визначити до 22.04.2024.
Копію даної ухвали, у порядку ст. 181 КПК України, направити до відділення поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для виконання та до Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону для контролю за її виконанням.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом 5-ти днів з дня її оголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_11