125/1054/23
2/125/192/2023
15.01.2024 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Питель О.В.,
за участю секретаря судового засідання Матієць Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 125/1054/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Позивач мотивувала свої вимоги тим, що вона уклала з відповідачем договір позики, відповідно до якого надала у борг йому кошти у сумі 45500 грн, а відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти до 06.01.2023, що підтверджується розпискою, яка написана власноручно відповідачем та містить всі необхідні реквізити. Відповідач у строк, вказаний у розписці, не виконав своє зобов'язання перед позивачем, кошти позивачу не повернув. Бажаючи врегулювати питання мирним шляхом, позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути кошти, але відповідач ніяк не реагував, свідомо ігнорував виконання взятих на себе боргових зобов'язань. Тому позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 45500 грн.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву про те, що позовні вимоги підтримують, просять розглянути справу за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не подав.
15.01.2024 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяву позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до даних боргової розписки від 06.07.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти у сумі 45500 грн, та зобов'язався повернути вказану суму до 06.01.2023. Розписка містить дату її написання - 06.07.2021, підпис відповідача та свідків.
Представником позивача було надано оригінал вказаної розписки.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 369/3340/16-ц, де Верховний Суд зазначив таке.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Таким чином, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Таким чином, дослідивши боргову розписку ОСОБА_2 , судом встановлено, що ОСОБА_2 було отримано кошти у борг, зміст розписки також підтверджує факт укладення та зміст умов договору, обов'язок повернення коштів, строк позики, тобто між сторонами було укладено договір позики.
Відповідно до ст. 526, 527, 530, 599 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.11.2020 у справі № 154/3443/18, та застосовує суд у даній справі.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, доказів погашення боргу перед позивачем не надав. Таким чином, у судовому засіданні було доведено, що між сторонами було укладено договір позики, позивач виконав умови договору, відповідач не виконав умови договору щодо повернення позики, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, та підлягають задоволенню у повному обсязі, - з відповідача на користь позивача слід стягнути борг у сумі 45500 грн.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. На підтвердження здійснення судових витрат позивачем надано квитанції про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, то з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені позивачем судові витрати у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 45500 грн (сорок п'ять тисяч п'ятсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок) судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Барським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Суддя