Справа 370/1453/22 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1643/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
15 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
особи, щодо якої вирішується питання про застосування
примусових заходів медичного характеру
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2022 року, -
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2022 року клопотання прокурора задоволено та застосовано до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Відповідно до ухвали, ОСОБА_8 , 27 липня 2022 року, близько 19 години 20 хвилин, перебуваючи за своїм місцем проживання, а саме по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані неосудності, розуміючи, що поряд із нею знаходяться працівники правоохоронного органу, які були у форменому одязі, та виконують свої службові обов'язки, маючи на меті спричинити поліцейській ОСОБА_10 тілесні ушкодження, у зв'язку із виконанням останньою службових обов'язків, тримаючи у правій руці мобільний телефон, цілеспрямовано нанесла їй один удар в потиличну ділянку голови. В подальшому, з метою негайного припинення посягання на здоров'я працівника поліції, до ОСОБА_8 було застосовано працівниками поліції фізичну силу та кайданки. При цьому, здійснюючи опір правомірним діям поліцейських, ОСОБА_8 вкусила за колінний суглоб правої ноги ОСОБА_10 , чим спричинила останній легкі тілесні ушкодження.
Місцевим судом встановлено те, що згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 282 від 14.09.2022 року, ОСОБА_8 страждала під час скоєння інкримінованих їй дій та на даний час страждає на хронічний маячний розлад та під час скоєння інкримінованих їй дій не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_8 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Не погоджуючись з ухваленим судом рішенням прокурор подав апеляційну скаргу у якій просив ухвалу змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів поданої скарги прокурор вказав на те, що за правилами ч.1 ст.503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності. Виходячи із передбачених ст.19 КК України критеріїв, осудною є особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, тоді як неосудна особа позбавлена такої здатності. Постановляючи ухвалу, на переконання прокурора, суд, у порушення вимог ст. ст. 505, 513 КПК України, встановлюючи фактичні обставини суспільно небезпечного діяння вдався до оцінки спрямованості мети ОСОБА_8 , не врахувавши того факту, що здатність особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, є невід'ємною ознакою, що характеризує суб'єкта злочину лише за критерієм осудності, а у випадку вчинення суспільно-небезпечного діяння у стані неосудності, умисел, мотив та мета, як вольові ознаки суб'єктивної сторони складу злочину виключаються. Ухвала суду першої інстанції в частині наявності мети, спричинення тілесних ушкоджень працівнику поліції, в діях ОСОБА_8 при вчиненні суспільно-небезпечного діяння підлягає зміні. Просив ухвалу змінити та виключити з мотивувальної частини ухвали посилання суду на спрямованість умислу, мети її дій при вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляційну скаргу прокурора підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
захисника та особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, які апеляційну скаргу прокурора підтримали та не заперечували щодо її задоволення;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснювався в порядку Глави 39 КПК України. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд повинен з'ясувати питання про те, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення. Наведене дає підстави стверджувати про те, що у випадку доведеності вчинення особою суспіль-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки однієї чи декількох статей (частин статей) Особливої частини КК України суд повинен в ухвалі викласти сутність указаного суспільно-небезпечного діяння із викладенням тих елементів цього діяння, які дають можливість дати його правову кваліфікацію.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 282 від 14.09.2022 року, ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованих їй дій та на час проведення експертного дослідження не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Наведене указує на те, і це не заперечується сторонами кримінального провадження, що у діянні ОСОБА_8 відсутня суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, у зв'язку із чим діяння, яке вчинила ОСОБА_8 , є суспільно небезпечним діянням, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Суд першої інстанції, як це вбачається із ухвали від 28.10.2022 року застосував щодо ОСОБА_8 примусові заходи медичного характеру, тобто визнав доведеним факт вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Між тим, сформулювавши сутність суспільно-небезпечного діяння, яке вчинила ОСОБА_8 і яке суд визнав доведеним, суд першої інстанції здійснив посилання на мотив та мету дій ОСОБА_8 , які визнав доведеними. Відповідно до розділу V Загальної частини КК України та теорії кримінального права умисел, мотив і мета є складовими, які характеризують суб'єктивну сторону кримінального правопорушення, яка у діянні ОСОБА_8 відсутня у зв'язку із її психічним станом, який не давав їй можливості на момент вчинення і не дає на сьогоднішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними.
За наведених обставин, місцевий суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що, відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України є підставою для зміни ухвали.
Приведення ухвали у відповідність до вимог закону можливе шляхом виключення із її мотивувальної частини посилання суду на спрямованість мотиву та мети дій ОСОБА_8 при вчиненні суспільно небезпечного діяння, про що порушене питання у апеляційній скарзі прокурора.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни ухвали Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_8 шляхом її приведення у відповідність до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Виключити із мотивувальної частини ухвали посилання суду на наявність мети дій ОСОБА_8 при вчиненні нею суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Врешті ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.
____________________ ________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4